Макроэкономические модели в системе макроэкономического анализа

до аналогічних висновків. Тому їх модемі, як правило, розглядаються в комплексі. В основі моделі Харрода знаходиться рівняння, спрощений виглад якого буде таким: S =CG, де S норма нагромадження, С так званий маржинальний коефіцієнт, G - темп економічного зростання . або темп приросту. Норма нагромадження (S) співвідноаіення загальної міри інвестицій і Разового обсягу національного доходу: S = I/Y0 Маржинальций коефіцієнт (С) показує кількість інвестицій потрібних для приросту національного доходу на 1%; він близький до показника капіталомісткості продукту. Темп економічногозростання показує співвідношення обсягу національного доходу (ЧНП поточного періоду до обсягу базового період): G=Yn/Y0, якщо це темп приросту, то: G=(Yn-Y0)/Y0. Із формули Харрода виводиться рівняння динамічної рівноваги. Якщо маржина.іьний коефіцієнт (капіталомісткість), який визначається технічними умовами виробництва і е постійним, якщо частка заощаджень (5) в довготривалому плані має тенденцію також залишатись постійною (внаслідок стійкості граничної схильності до споживання), тоді темп зростання національного доходу теж повинен бути постійним і визначатись відношенням: G=S/c Це дає можливість визначити, якою повинна бути норма нагромадження при наявних темпах економічного зростання та граничній (маржинальній) величині капіталомісткості виробництва. Для прискорення економічного зростання глід або збільшити норму нагромадження, або зменшити капіталомісткість продукту, скажімо, шляхом більш раціонального використання виробничих потужностей та збільшення їх завантаженості. Отже, темпи економічного зростання у моделі Гаррода прямо пропорційні обсягу заощаджень (нагромадженню капіталу для інвестицій) і обернено пропорційні капіталомісткості продукту (маржинальному коефіцієнтові). Звідси випливає, що умовою динамічної рівноваги (коли І= S) при постійній нормі нагромадження і постійній капіталомісткості ЧНП є стійкі темпи економічного зроспіання.

Практичне застосування у доповненнi №2 3. Використання макроекономічних моделей в Україні Ідея макроекономічного моделювання і регулювання виникла тоді, коли стало зрозуміло, що ринковий механізм сам не в змозі подолати наростаючої диспропорції, відновити втрачену економічну рівновагу. Нажаль ми живемо в добу пост соцалістичного суспільства і тому використання макроекономічних моделей в Україні повязане з цілою низкою проблем. Розрив налагоджених господарських звязків з країнами ближньго зарубіжжя, а саме розвал СРСР призвів до того, що ми опинилися в тяжкому економічному становищі. Україна вступила в період реформації, вона прямує до ринкової економіки. Оскільки невідємною складовою частиною ринкової економіки є механізм конкуренції, то розглянемо класичну макроекономічну модель, яка в найбільшій мірі характеризує цей механізм. Прихильники класичної макроекономічної моделі вважають, що ринкова економіка функціонує в інтересах всього суспільства. Для обгрунтування доцільності чи недоцільності використання цієї моделі в Україні використаємо такі показники: Ш Природна ціна товару, послуги або ресурсу ціна, яка забезпечує покриття витрат на виробництво та отримання середньої норми прибутку і земельної ренти. Оскільки в Україні на даному етапі розвитку надто сладно визначити природну ціну або вона дуже висока через низький рівень автоматизації виробництва, недосконалі виробничі технології тощо, то використовувати даний показник не видається можливим. Ш Покупців в нашому суспільстві можна поділити на дійсних і латетних. Дійсні покупці здатні купити товар за природню ціну. Вони є носіями дійсного попиту, такий покупець сприяє появі товарів на ринку. Латетні вичікують чи не подешевіє, тобто, вони хочуть мати товар, але не можуть заплатити природню ціну. Вони є носіями латетного попиту і не сприяють появі товару на ринку. В Україні реально всіх покупців можна віднести до категорії латетних. Отже ми можемо зробити висновок: населення України не може сприяти появі товарів на ринку, таким чином гальмуючи розвиток економіки і виробництва зокрема. Узагальнюючи все вищесказане ми можемо зробити висновок, що використання класичної макроекономічної моделі не можливе в наш час в наших умовах. Тепер розглянемо систему національних рахунків(СНР) як більш дієву і більш досконалу. СНР являє собою струнку систему з високим рівнем централізації внутрішньої структури й урахуванням усіх зв'язків між елементами на основі методології балансового методу і принципу подвійного запису кожної економічної операції. Ці особливості СНР у поєднанні з відповідною організацією збору та обробки економічної інформації зумовлюють той факт, що дана система є важливою основою для проведення розрахунків у межах макроекономічного регулювання процесу відтворення. Створення СНР в Україні має велике значення як для виконання аналізу на основі міжнародних стандартів, так і для реалізації економічних методів управління процесом відтворення. Єдина система підготовки, обробки та аналізу економічної інформації на основі запровадження універсального принципу бухгалтерського обліку в масштабах усієї економіки є дійовим засобом у загальному механізмі регулювання. Система балансу народного господарства (БНГ), що донедавна діяла в Україні, в умовах трансформаційних процесів у бік проголошених країною соціальне орієнтованої економіки, інтеграції України у світове співтовариство, зокрема в європейське, не повною мірою відображала реалії відтворення, основні економічні пропорції та взаємозв'язки. Тому згідно з Указами Президента України та постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 326 поставлено завдання опанувати сучасні методи національного рахівництва, що дасть змогу відповідно до ринкових умов характеризувати основні процеси виробництва й розподілу продукту, доходу, фінансів та національного багатства країни. Побудова системи національних рахунків (СНР) стала найважливішим завданням переходу України на міжнародні стандарти обліку й статистики. Україна в особі Міністерства статистики впроваджує систему національних рахунків із 1990 року. Вже опубліковано у вигляді статистичних збірників дані національних рахунків за 19901995 рр., що уможливило реально відобразити обсяг, структуру, темпи основного оціночного показника СНР валового внутрішнього продукту, розрахованого за стандартною методологією. СНР ставить такі завдання: 1. Дати цифрове відображення стану економіки. 2. Встановити зв'язок між макроекономічною теорією та реальною економічною дійсністю. 3. Бути інструментом моніторингу економіки, прогнозування її розвитку, перевірки правильності теорії, вироблення правильної економічної політики. На основі СНР можна: 1. Виявити кількісні взаємозв'язки і пропорції, структури формування й використання ресурсів, матеріальних благ та послуг. 2. Охарактеризувати процеси утворення, розподілу, перерозподілу й використання доходів за секторами і галузями економіки, розподілу на кінцеве споживання й заощадження. 3. Дати аналіз джерел і напрямків капіталовитрат, оцінку