Циклы Кондратьева

США, країн Західної Європи та Північної Америки. Пострадали від неї усі країни. Про це пишуть й економісти світу. Так, американський економіст Ш.Майталь фіксує, що «в 1920 р. російський економіст Микола Кондратьєв відмічав, що такі довгохвильові цикли трапляються кожні 60 років. Він звернув увагу на попередні депресії, які починались в 1814 р. (в кінці наполеонівських війн) і в 1873 р. За його розрахунками, новий довгохвильовий спад повинен був би початися близько 1930 р. Так і трапилось, про що возвістив крах Уолл-стріту в 1929 р.” Великою заслугою Кондратьєва явилось й те, що він вперше створив комплексну економічну схему, що відображає хвильообразні коливання економічної динаміки трьох видів: короткі цикли, середні та великі з зображенням вікового тренду (тенденції) розвитку економіки. «Серед технічних винаходів, - писав Н.Д. Кондратьєв, - можна вказати як найголовніші: динамомашину постійного струму Грамма (1870 р.), вакуум-насос Шпренгеля (1875 р.), установку для видобутку аміаку (1875 р.), сверлільний станок (1875 р.), газовий мотор (1876 р.), електропередачу з постійним струмом (1877 р.), електричний телефон (1877 р), Томасів метод виплавки сталі (1878 р.), повітряний тормоз Вестінгауза (1879 р.), електричний локомотив Сіменса (1878 р.), електричну залізну дорогу (1880 р.), електричну зварку й ковку (1881-1889 рр.), електричний трамвай (1881 р.), електротрансформатори (1882 р.), бездимний порох (1884 р.), перший вдалий дирижабль Ренара та Кредса (1884 р.), бензинові двигуни (1885 р.), електропідйомник (1887 р.), електропередачу змінного струму (1891 р.), електроплавку (1892 р.), бездротний телеграф (1892 р.), мотор Дизеля (1893 р.), аероплани (1895 р.) та ін.” Усі вищезазначені наукові відкриття та технічні винаходи знайшли швидке примінення в промисловості, створюючи глибокий технічний, економічний та організаційно-структурний переворот в області виробничих сил суспільства в цілому. Все це придало відчутний імпульс темпам господарської діяльності країн не тільки Західної Європи та США, але й інших країн світу. Помітен і той факт, що початок підвищувальної хвилі третього великого циклу співпав не тільки з новими успіхами науки та техніки, але також і з трьома крупними явищами в світовій економіці: · різьке збільшення видобутку золота з середини 80-х рр. ХІХ ст.; · становлення в 70-80-х рр. золотого грошового обігу в Німеччині, Швеції, Норвегії, Нідерландах, Росії, Австро-Угорщині, Японії та США; · широке залучення в орбіту світової економіки країн молодої культури Австралія, Чілі, Канада та ін. За оцінками Кондратьєва, збільшення видобутку золота явилось не причиной, а слідством росту підвищувальної хвилі третього великого циклу. Таким чином, у часи підвищувальної хвилі великих економічних циклів вдосконалюються усі економічні показники, створюючи новий рівень економічної рівноваги. Це він відмічав в своїй доповіді «Великі цикли економічної конюнктури»: «Капіталистичне господарство переживає не тільки хвильообразні коливальні процеси. Воно разом з тим безперервно еволюціонує, змінюється. В цьому еволюційному процесі змінюється й самий рівень його рівноваги. Інакше кажучи, рівень рівноваги, до якого тягнеться система елементів капіталистичного господарства, являє собою рівень пересувної рівноваги, і, відповідно, для кожного даного моменту існує свій рівень рівноваги"» За Кондратьєвим, виникнення великих, середніх та коротких циклів економічної динаміки є внутрішньою закономірністю економічної динаміки, іманентно властивій економіці як системі. Причиною існування великих циклів є довгий цикл часу будівництва та дієздатності засобів виробництва довгого використання та віддачи вкладених інвестицій фабрики, заводи, порти, канали, тонелі, гідроелектростанції, залізничі дороги і т.д. Їхне будівництво та функціонування мають життєвий цикл тривалістю в 50-60 років. Саме ця обставина і породжує появу великих циклів економічної конюнктури. Границею цих циклів служать стики вичерпання дієздатності старих капітальних благ та початок будівництва та функціонування нових засобів виробництва, здатних діяти на принципіально новій техніко-технологічній та організаційно-структурній основі, створюючи принципіально нові блага довгого використання.

3.Світове значення відкриття Кондратьєва. Відкриття Кондратьєва сприяло формуванню певного напрямку в сучасній економічній науці, початок якого покладено Д.М. Кейнсом в його книзі, що була видана в 1936 р., «Загальна теорія зайнятості, відсотку та грошей». В розділі «Замітки про економічний цикл» він повторює мислі Н.Д. Кондратьєва: «Під циклічним рухом ми розуміємо такий розвиток економічної системи, наприклад, в бік підйому, при якому сили, що його визивають, накопичуються та посилюють одне одного, але потім поступово слабіють, доки у відомий момент не заміщаються силами, які діють і протилежному напрямку» и, що причина циклічності та її найстрашнішої фази кризи «… знаходиться у певній залежності від строку служби капітального майна довгого використання та від нормальних темпів росту в даний історичний період». Про цикли Н.Д. Кондратьєва пише відомий французський історик науки Ф. Бродель, який в книзі «Час миру» приділяє велике місце» «конюнктурним ритмам», або «циклам Кондратьєва», висказуючи захоплення його розрахунками та приводячи таблиці, діаграми та схеми Кондратьєва про віковий тренд й великі цикли економічної динаміки. Про цикли Кондратьєва на Заході говориться в ряді монографій, статей в журналах. Хочу зазначити, що 42 лауреати Нобелівської премії з економіки отримали цю високу нагороду за економіко-математичні моделі, задачей яких, прямо або косвено, є зглажуваня пиків хвильообразного руху малих, середніх та великих економічних циклів з метою забезпечення ритмічності виробництва в світовій економіці. Так, американський економіст В. Леонтьєв запропонував для боротьби з циклічністю економічної динаміки метод «витрати випуск», або міжгалузевий баланс. Стосовно цього методу, уся господарська діяльність будь-якої країни аналізується на базі конкретних статистичних даних, зважуються диспропорції та дисбаланси і на цій основі, а також на основі «держзаказу» або «заказу» споживачів, складається план-матриця випуску усіх видів матеріальних благ з врахуванням усіх витрат на їх виробництво. Економічний процес стає керованим.

4.Висновки У країнах Західної Європи, Північної Америки, Японії та Китаї, а нині і на Україні у підручниках з економіки є розділи про «великі цикли Кондратьєва». У світі з довжною увагою приймаються «моделі економічної динаміки капіталістичного господарства», що були розроблені Кондратьєвим в 1934 р. Спираючись на теорію великих циклів Кондратьєва, окремі економісти світу розмишляють про сучасний та майбутній стан економічної динаміки. Ось що, наприклад, пише Ш. Майталь: «Пройшло 60 років після початку третього довгого циклу Великої депресії 30-х років. Чи знаходимося ми знов напередодні другого нового спаду? Відповідь не зрозуміла. Що, однак, зрозуміло, так це те, що основні