Статистика фінансів

різниці між обсягами доходів від позичкових коштів та вартістю їх залучення.

5. Статистика страхової діяльності Страхування це система економічних відносин, що полягають у створенні за рахунок підприємств, організацій та населення спеціального фонду коштів і використанні його для відшкодування втрат, що сталися в результаті стихійного лиха й інших несприятливих випадкових явищ, а також для надання допомоги громадянам у разі настання в їхньому житті різних кризових ситуацій (досягнення певного віку, втрата працездатності тощо). У процесі страхування беруть участь страхова організація страховик та страхувальники юридичні і фізичні особи, які вносять до страхової організації встановлені платежі. Крім того, учасником страхових відносин може бути особа, призначена для одержання страхової суми. Страхування відіграє дуже важливу роль у процесі переходу країни до конкурентного вільного ринку. Не виключаючи повністю ринкової невизначеності, страхування може певною мірою гарантувати фінансову безпеку як приватних комерційних і промислових підприємств, так і фізичних осіб. Страхування також сприяє виникненню і розвитку ринку довгострокового позикового капіталу, необхідного для фінансування процесу створення нових високопродуктивних підприємств і економічного розвитку в цілому. Страхування дозволяє зменшити ймовірність банкрутств у разі настання несприятливих подій, пом'якшуючи, зокрема, наслідки економічної нестабільності. Особисте страхування дозволяє громадянам у разі настання страхових випадків дістати певну матеріальну підтримку з відповідних фондів. Про економічний розвиток країни часто судять на підставі того, як у ній організовано страхову справу. Ця справа за дохідністю в багатьох країнах посідає друге місце після туризму, випереджаючи промисловість та банківську справу. Розвинена система страхування є певним гарантом залучення іноземних інвестицій. Головне завдання статистики страхування вивчення тенденцій розвитку страхових продуктів і попиту на них, складу страхувальників, оцінювання диференційованих ризиків і пов'язаних з ними збитків, дослідження ефективності інвестицій і діяльності страхових компаній у цілому. Страхову діяльність класифікують за такими ознаками. 1. За функціями: нагромадження учасники страхового процесу створюють резерв коштів для покриття можливих збитків; перерозподільна страхування є засобом перерозподілу збитків на всіх учасників страхового ринку; відшкодування (ризикова) надається допомога тим, хто постраждав від страхового випадку; попереджувальна фінансуються заходи, спрямовані на зниження втрат від страхових подій. 2. За формами страхування: добровільне на підставі договорів між страхувальниками та страховиками; обов'язкове згідно із законодавчими актами. 3. За видами: особисте страхування життя, від нещасних випадків, медичне страхування; майнове страхування транспорту, вантажів, інших видів майна, фінансових ризиків; страхування відповідальності, предметом якого є можливі зобов'язання страхованого щодо відшкодування втрат третім особам; перестрахування, у результаті якого страховик, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності за ними передає іншим страховикам для створення збалансованого страхового портфеля та забезпечення стабільності страхових операцій. 4. За формами власності страхових компаній: створені на капіталі фізичних осіб; створені на капіталі юридичних осіб; створені на капіталі фізичних та юридичних осіб; створені на основі приватного і державного капіталу; створені на основі капіталу держави. Для характеристики страхової діяльності застосовується така система показників: N загальна чисельність застрахованих об'єктів; n чисельність об'єктів, які постраждали в результаті страхових випадків, випадків, які відбулися, і ризик за якими був застрахований; S страхова вартість усіх застрахованих об'єктів або страхова відповідальність, тобто сума грошових коштів, у межах якої страхувальник згідно з умовами страхування має зробити виплату в разі настання страхового випадку; S страхова вартість об'єктів, що постраждали; Р страховий платіж (страховий внесок, страхова премія), тобто плата за страхування, яка передбачена угодою страхування і розмір якої залежить від страхової суми і страхового тарифу; W сума виплат страхового відшкодування; m кількість страхових випадків. Застосовуючи перелічені абсолютні величини, визначають такі відносні показники інтенсивності: середню страхову вартість застрахованих об'єктів ; середню страхову вартість об'єктів, що постраждали ; середній розмір виплаченого страхового відшкодування ; частку об'єктів, які постраждали ; показник виплат страхового відшкодування в розрахунку на страхові платежі ; страхові платежі в розрахунку на страхову вартість застрахованих об єктів ; показник збитковості страхової суми . Одним з найважливіших показників статистики страхової І справи є страхові тарифи, або ставки страхових платежів. Вони мають бути розраховані так, щоб забезпечити виплату страховиком належного відшкодування страхувальнику і забезпечити прибутковість страхової діяльності. Страховий тариф, або брутто-ставка Сб, складається з двох частин: нетто-ставки Сн яка забезпечує виплату страхового відшкодування; навантаження Н, яке забезпечує відшкодування витрат страховика і прибутковість його діяльності. Нетто-ставка Сн це, по суті, планова збитковість страхової суми. Вона характеризує розмір відповідальності страховика. Чим менший цей показник, тим ефективніша його діяльність. Показник збитковості залежить від частки об'єктів, які постраждали, тобто вірогідності страхового випадку , середнього розміру страхового відшкодування і середньої вартості застрахованих об'єктів . Звідси показник збитковості:

Для визначення планового розміру нетто-ставки використовується динамічний ряд показників збитковості, на основі якого техніку розрахунку нетто-ставки ілюструє такий приклад. РОЗРАХУНОК ВАРІАЦІЇ НЕТТО-СТАВКИ Квартал Страхова сума, тис. грн. Страхове відшкодування, тис. грн. Коефіцієнт збитковості на 100 грн. страхової суми, q

2 І 63,0 1,0 1,59 -0,33 0,1089 II 125,0 1,9 1,52 -0,40 0,1600 III 148,0 2,5 1,69 -0,23 0,0529 IV 162,0 3,0 1,85 -0,07 0,049 V 141,0 2,6 1,85 -0,08 0,064 VI 181,0 3,8 2,10 0,18 0,0324 VII 155,0 3,4 2,19 0,27 0,0729 VIII 124,0 2,9 2,33 0,41 0,1681 Разом 1099,0 21,1 1,92

0,7082 Середня фактична збитковість страхової суми =1,92; середнє квадратичне відхилення . Планова нетто-ставка N=q + t, де t коефіцієнт кратності відхилення (коефіцієнт довіри), який відповідає ймовірності P; Якщо P = 0,683, t=1; якщо Р = 0,954, t = 2; якщо Р = 0,997, t=3. У даному разі q = 1,92, = 0,2975. З імовірністю Р = 0,954 можна очікувати, що рівень збитковості буде в межах , тобто становитиме 1,92 + 2 0,2975 = 2,515 грн. Нетто-ставка дорівнює коефіцієнту збитковості, помноженому на ризикову надбавку, яка в умовах стабільного страхування становить 5%, а за нестабільних умов 10% і більше. Нетто-ставка така: Сн = 2,515 1,10 = 2,77