Формування фінансових коштів підприємства

ефективності використання майна Функціонування підприємства залежить від його спроможності приносити необхідний прибуток. При цьому варто мати на увазі, що керівництво підприємства має значну свободу в регулюванні розмірів фінансових результатів. Так, виходячи з прийнятої фінансової стратегії, підприємство має можливість збільшувати або зменшувати розмір балансового прибутку за рахунок вибору того або іншого способу оцінки майна, порядку його списання, установлення терміна використання і т.д. До питань облікової політики, що визначає розмір фінансового результату діяльності підприємства, у першу чергу, ставляться такі: - вибір способу нарахування амортизації основних засобів; - вибір методу оцінки матеріалів, відпущених і витрачених на виробництво продукції, робіт, послуг; - визначення способу нарахування зносу по малоцінним і предметах, що швидкозношуються, при їхній експлуатації; - порядок віднесення на собівартість реалізованої продукції окремих видів витрат (шляхом безпосереднього їхнього списання на собівартість в міру уточнення витрат або за допомогою попереднього утворення резервів майбутніх витрат і платежів); - склад витрат, віднесених безпосередньо на собівартість конкретного виду продукції; - склад непрямих витрат і спосіб їхнього розподілу і ін. Цілком зрозуміло, що підприємство, разом обравши той або інший засіб формування собівартості реалізованої продукції і прибутку, буде притримуватися його протягом усього звітного періоду (не менше року), а всі подальші зміни в обліковій політиці повинні мати вагомі підстави і неодмінно обговорюватися. У цілому, результативність діяльності будь-якого підприємства може оцінюватися за допомогою абсолютних і відносних показників. Існує і використовується система показників ефективності діяльності, серед них коефіцієнт рентабельності активів (майна).

Цей коефіцієнт показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи. По моїх розрахунках (див.роз.3.4.) по дослідному хлібозаводу коефіцієнт рентабельності активів (по деяким джерелах він називається - Коефіцієнт рентабельності капіталу, незважаючи на те, що “капітал” це пасиви підприємства, але їхнє підсумкове значення дорівнює підсумковому значенню активів підприємства і результат утворюється однаковий). дорівнює за 1997 рік 0,63 а за 1998 рік 0,76 тобто на кожну вкладену гривню підприємство дістало прибуток 63 і 76 коп відповідно. У аналітичних цілях розраховується, як рентабельність усієї сукупності активів, так і рентабельність поточних активів.

По балансовим даним за 1997 рік цей коефіцієнт склав 0,82, а за 1998 рік він склав 0,96 Показник прибутку на вкладений капітал, названий також рентабельністю власного капіталу, визначається по формулі:

По дослідному хлібозаводу він склав у 1997 році 0,74, а в 1998 році 0,88. Деяке підвищення цього коефіцієнта можна пояснити тим, що в 1998 році відбулося незначне збільшення додаткового капіталу і фондів нагромадження, а також зріс рівень виробничої потужності. Інший важливий коефіцієнт - рентабельність реалізованої продукції - (рентабельність продажів) розраховується по формулі:

Значення цього коефіцієнта показує, який прибуток має підприємство з кожної гривні реалізованої продукції. Тенденція до його зниження дозволяє припустити скорочення попиту на продукцію підприємства. Зниження коефіцієнта рентабельності реалізованої продукції може бути викликано змінами в структурі реалізації, зниження індивідуальної рентабельності виробів, що входять у реалізовану продукцію, і ін. Але в нашому випадку цей коефіцієнт за 2 року практично не змінився і склав 0,16 у 1997 році і 0,14 у 1998 році. Це свідчить про те, що продукція заводу користується постійним попитом, що цілком зрозуміло, тому що продукція хлібної промисловості є “товаром першочергової необхідності”.

3.3.Розрахункові таблиці Табл.№7 Розрахункова таблиця за 1997 рік№Назва коефіцієнтуПозначенняРозрахунокРезультат123451Коефіцієнт фінансової стійкостіКс4597,0/810,75,672Коефіцієнт самофінансуванняКсф(645,3+62,2)/810,70,873Коефіцієнт стійкості процесу самофінансуванняК(645,3+62,2)/4597,00,15Продовження таблиці №74Рентабельність процесу самофінансуванняР(62,2+3407,3)/4597,00,755Коефіцієнт незалежностіКн4597,0/5407,7*100%0,856Коефіцієнт інвестування (власних джерел)Кі4597,0/4174,7*100%1,107Коефіцієнт маневреностіКм789,7/4597,0*100%0,178Рентабельність активівР(активів)3407,3/5407,7*100%0,639Рентабельність поточних активівР(пот.акт.)3407,3/4174,7*100%0,8210Рентабельність власного капіталуР(вл.кап.)3407,3/4597,0*100%0,7411Рентабельність реалізованої продукціїР(р.прод.)3407,3/21578,7*100%0,16

Табл.№8

Розрахункова таблиця за 1998 рік№Назва коефіцієнтуПозначенняРозрахунокРезультат123451Коефіцієнт фінансової стійкостіКс4110,3/670,86,132Коефіцієнт самофінансуванняКсф(827,8+101,3)/670,81,393Коефіцієнт стійкості процесу самофінансуванняК(827,8+101,3)/4110,30,234Рентабельність процесу самофінансуванняР(101,3+3614,2)/4110,30,905Коефіцієнт незалежностіКн4110,3/4781,1*100%0,86Продовження таблиці №86Коефіцієнт інвестування (власних джерел)Кі4110,3/3779,5*100%1,097Коефіцієнт маневреностіКм575,0/4110,3*100%0,148Рентабельність активівР(активів)3614,2/4781,1*100%0,769Рентабельність поточних активівР(пот.акт.)3614,2/3779,5*100%0,9610Рентабельність власного капіталуР(вл.кап.)3614,2/4110,3*100%0,8811Рентабельність реалізованої продукціїР(р.прод.)3614,2/25149,5*100%0,14

Висновок Фінанси займають особливе місце в економічних відносинах. Їхня специфіка виявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі, мають розподільний характер і відбивають формування і використання різноманітних видів прибутків і нагромаджень суб'єктів господарської діяльності сфери матеріального виробництва, держави й учасників невиробничої сфери. Фінанси підприємств, будучи частиною загальної системи фінансових відносин, відбивають процес утворення, розподілу і використання прибутків на підприємствах різноманітних галузей народного господарства і тісно пов'язані з підприємництвом, оскільки підприємство є формою підприємницької діяльності. В ході курсової роботи ми розглянули більш детально джерела формування фінансових ресурсів підприємства та їх використання на прикладі київського дослідного хлібозавода. Підводячи підсумок всьому написаному можна зробити такі висновки про фінансово-економічну діяльність підприємства: кінцевий фінансовий результат залежить від багатьох чинників і показників, деякі з них впливають на фінансові надходження негативно, а деякі позитивно. Так, незважаючи на досить великий приріст виторгу від реалізаціх продукції прибуток збільшився на менш значну величину. Це пояснюється перш за все не внутрішніми, а зовнішними причинами, насамперед системою оподаткування. Хоча не дивлячись на це дослідний хлібозавод знаходиться на п”ятому місці в місті Києві за величиною отриманого прибутку серед всіх хлібозаводів, а їх, як відомо дванадцять. Що стосується загальних показників роботи