Бюджетний процес і контроль за державними видатками, його особливості

бюджету при затвердженні бюджету тієї чи іншої ланки бюджетної системи не повинен перевищувати видатків розвитку. Таким чином, в разі наявності дефіциту бюджету фінансуються передусім поточні видатки. Держава, керуючись принципом першочергового фінансування поточних витрат, припиняє фінансування витрат на відтворення для збереження витрат на охорону здоровя, освіту й інші заходи, спрямовані на створення необхідних умов життєдіяльності населення.

1.4. Роль місцевого та регіонального самоврядування у вирішенні проблеми формування дохідної та видаткової частини бюджету Однією з найважливіших у фінансовій політиці України є проблема місцевих бюджетів. Історія місцевих податків в Україні починається ще з часів Київської Русі та її міських самоврядних громад. Міські громади Київської Русі, як і інших середньовічних європейських держав, установляли збори з населення, які можна вважати прообразом місцевих податків і які спрямовувалися на розвязання найважливіших громадських проблему містах. Новий етап застосування місцевих податків і зборів почався в Україні після проголошення незалежності. У Законі “Про місцеві ради, місцеве та регіональне самоврядування” передбачено право місцевих рад запроваджувати на своїй території місцеві податки і збори. Практика їх запровадження протягом 1991-1996р. повязана з неодноразовими правовими конфліктами між органами місцевого самоврядування і прокуратури. Питання місцевого оподаткування отримало певне вирішення у Декреті Кабінет Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20 травня 1993р., яким встановлено 17 місцевих податків і зборів. Законом України “Про систему оподаткування” у 1994р. було внесено зміни до переліку місцевих податків і зборів, і їх стало на два менше. У лютому 1997р. Верховна Рада прийняла Закон про внесення змін і доповнень до Закону України “ Про систему оподаткування” де передбачено вже 16 видів місцевих податків і зборів. Надзвичайно важливою залишається проблема оптимізації розмежування доходів і видатків між місцевими і державними бюджетами. Формування бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя здійснюється відповідно до законів про місцеве самоврядування, податкову та бюджетні системи. В бюджеті 1998р. знайшли відображення зміни в структурі доходів і видатків місцевих бюджетів, їх взаємовідносини з державним бюджетом із збереженням при цьому основних принципів методологій їх формування. Загальний обсяг доходів, що надійдуть у 1998р. до місцевих бюджетів становить 9 млрд. 250 млн. грн. За місцевими бюджетами в 1998р. закріплені регулюючі доходи, крім податку на додану вартість та акцизного збору, які повністю зараховуються до державного бюджету: - місцеві податки і збори 100%; - прибутковий податок з громадян 100%; - податок на прибуток підприємств 100%; - плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності 100%; - плата за землю 100%; - податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів 100%; - податок на промисел 100%; - надходження коштів від приватизації підприємств комунальної власності 80%; - інші доходи, що зараховуються до місцевих бюджетів у розмірах, визначених законодавством; - надходження збору за забруднення навколишнього середовища, в частині, що належить місцевим бюджетам; - надходження відрахувань та збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування в частині, що належить місцевим бюджетам. В 1997 році до місцевих бюджетів зараховувались слідуючі податкові надходження і збори: - акцизний збір 50%; крім акцизного збору з ввезених на територію України підакцизних товарів; - прибутковий податок з громадян 100%; - податок на прибуток підприємств усіх форм власності 100%; - плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності 100%. Звідси можна зробити висновок, що кількість податків які зараховуються до місцевих бюджетів зросла в порівнянні з 1997р., але основний вагомий податок ПДВ, який складає 29,4% у структурі зведеного бюджету України зараховується до державного бюджету. Практика застосування місцевих податків і зборів засвідчує, що їх виконання в Україні малоефективна, що їх роль у формуванні місцевих бюджетів мала. Так до державного бюджету 1997р. надійшло 287 млн. грн. місцевих податків і зборів, що на 1,8 млн. грн. більше, ніж у 1996р. За січень червень 1998 року до місцевих бюджетів надійшло 166 млн. грн., або 57,8 % річного плану. Водночас у 15 областях рівень надходжень за цей період нижчий від середньодержавного. Відповідно до закону органи місцевого самоврядування можуть встановлювати місцеві податки і збори. Кошти, які надходять від їх стягнення, зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. За рішенням зборів громадян за місцем їх проживання можуть запроваджуватися місцеві збори на засадах самооподаткування залучення на добровільній основі коштів для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру. Окремі органи місцевого самоврядування ще недостатньо використовують наявні можливості збільшення доходів місцевих бюджетів. У цілому по країні 59 органів місцевого самоврядування, на території якої є потенційні платники, не впровадили комунального податку, 135 збору за видачу дозволу на розміщення обєктів торгівлі, 5 податку з реклами, 6 збору за право використання місцевої символіки, 2 збору за паркування автотранспорту. У міжнародній термінології місцеві податки і збори визначаються, як “локальні податки”, що є основною статтею доходів місцевих бюджетів західних країн. У більшості країн світу місцеві податки становлять 5-30% усіх податкових надходжень до державних бюджетів і досить значну частку надходжень до місцевих бюджетів. Зокрема в Японії 35%, у Великобританії 37%, у Німеччині 46%, у Франції 67%, у США 66% доходів органів місцевого самоврядування. В Україні їхня частка не перевищує 30%. У бюджетах найбільших міст із населенням понад 1 млн . чоловік у 1996 році цей показник коливався в межах 12-57%. Використання в регіонах України індивідуальних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків приводить до того, що в кожному з них залишається різна частина зібраних податків, а динаміка доходів у розрахунку на одиницю податкових надходжень як по місцевих бюджетах у цілому, так і по окремих регіонах, є досить суперечливою і важко передбачуваною (див. таб. 1.2) [34 с.31] Таблиця 1. 2 Доходи місцевих бюджетів України у розрахунку на одиницю податкових надходжень (по доходах контрольованих податковою адміністрацією) РегіониРоки199519961997Республіка Крим929181Вінницька446868Волинська416868Дніпропетровська405752Донецька575546Житомирська496666Закарпатська457070Запорізька414545Івано-Франківська386156Київська4766661234Кіровоградська 447270Луганська406563Львівська 386748Миколаївська606567Одеська405551Полтавська363938Рівненська446968Сумська425345Тернопільська437169Харківська665843Херсонська477273Хмельницька486972Черкаська 416562Чернівецька426869Київ394331Україна в цілому475851Розраховано за даними