Відтворення основних фондів

для задоволення соціально-культурних і побутових потреб учасників виробництва. Це основні засоби житлово-комунального господарства підприємства належних йому закладів невиробничих галузей. Належність тих чи інших цінностей до основних фондів регулюється законодавством. Згідно з діючим в Україні “Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності”. Структура основних фондів відображає технічну озброєність підприємства, великою мірою характеризує використання підприємством фінансових ресурсів, призначених для формування фонду основних засобів. Одним з критеріїв визначення такої ефективності слід вважати питому вагу активної частини (засоби, які діють на предмети праці) основних виробничих засобів у загальній вартості всіх основних виробничих засобів. У різних галузях ця частка досягає 45 і більше відсотків. По всій сукупності промислових підприємств України у загальному обсязі основних фондів питома вага окремих їх видів впродовж останніх років коливалась в межах: будівель і споруд 45-47%; машин і устакування 40-42%, у тому числі робочих 30-32%; транспортних засобів 2,5-3%. Висновки В ході дослідження діяльності та організаційної структури управління заводу ТОВ “Буддеталь” було розглянуто три основні питання: 1. дослідження ефективності різних форм відтворення; 2. вплив на підприємство зовнішнього і внутрішнього середовища; 3. структура управління організацією. Просте і розширене відтворення основних робочих фондів відбувається у безперервному процесі здійснення взаємозвязаних різних його форм ремонту, модернізації та зміни окремих елементів засобів праці; технічного переозброєння, реконструкції і розширення діючих цехів, виробництв і підприємств в цілому, а також спорудження нових аналогічних виробничих обєктів. При цьому необхідною передумовою нормального перебігу відтворювальних процесів слугують постійний облік ступеня спрацювання (старіння) та амортизації основних фондів. Фізичне спрацювання та техніко-економічне старіння діючих знарядь праці можна усунути частково або повністю, застосовуючи різні форми відтворення. Між окремими видами старіння засобів праці та формами їх відшкодування існує певний взаємозвязок Найбільш впливовими зовнішніми факторами для організації є постачальники товарів, закони та провадження державного регулювання, конкуренти та економічна ситуація, яка склалася в Україні. При розгляді організаційної структури відділів було виявлено, що дана організація сполучає в собі елементи функціональної та дивізіональної форми структури організації. В організації існує три рівні відповідальності і лінійна передача повноважень, відповідальність і обовязки працівників відповідають одне одному, і права співпадають з функціями і обовязками. Навколишнє середовище може бути таким, що виявляє вплив на діяльність організації, але не підлягає його контролю. Друга частина визначення дуже важлива, бо організації примушені здійснювати внутрішні зміни, щоб пристосуватися до зовнішніх факторів. Цих факторів багато: споживачі, постачальники, конкуренти, державні і правові служби, державні і суспільні організації. Організаційна структура управління пристосована до змін у зовнішньому середовищі. Організаційна структура стає більш міцною і життєздатною тільки втому випадку, коли в організації встановлюється чітка ієрархічна взаємодія між дорученнями керівництва, тобто коли власний прояв управлінських дій головного керівника здійснюється по всій вертикалі. Саме при таких умовах в організації формується неперервний ланцюг командування, який забезпечує підпорядкування будь-якого суб'єкта діяльності тільки одній особі - вищому керівникові. В фірмі керівники використовують в роботі стандартні процедури і приписи. В задачах підлеглих окремих відділів багато спільного, введення нових задач для підлеглих майже відсутнє. Ці ознаки свідчать про широкий діапазон контролю в організації Використана література

1. Балабанов И.Г. Финансовый менеджмент: Учебник. Москва: Финансы и статистика, 1994. 724С. 2. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. К. Вища школа. 1994.-364с. 3. Василик О.Д. Державні фінанси України. Київ: Вища школа, 1997. 320с. 4. Грабова Н.М. «Теорія бухгалтерського обліку» Київ: Основи, 1993. 286с. 5. Єфімова О.В. Как анализировать финансовое состояние предприятия. М.: Интел-синтез, 1994.-124с 6. Ковлев В.В. Анализ финансового состояния и прогнозирования банкротства. М.: Аудит 1994. 163с. 7. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. К.: Либідь, 1995 160с. 8. Кратнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методьі оценки. М.: Дис.1997. 224с. 9. Крутиков Р.А. Толковьій словарь рьіночной єкономики. М. : Сотрудничество, 1993. 301с. 10. Моляков Д.С. Финансьі предприятий отраслей народного хозяйства. М.: Финансьі и статистика. 1997 176с. 11. Макаров В.Г. «Теория бухгалтерского учета» К.: Вища шк., 1997. 383 с. 12. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси. Київ: Основи, 1993. 383С. 13. 14. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. Підручник. в 2 т.. К.: “Хвиля-прес”, Донецьк, 1995. 400 с. 15. Палий В.Ф., Соколов Я.В. Теория бухгалтерского учета. К.: Основи, 1997. 243 с. 16. Родионова В.М. Финансы. М.: Финансы и статистика, 1993. 400С. 17. Суторміна В.М., Федосов В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій. К.: Либідь, 1993. 247с. 18. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. К.: Вища шк., 1997. 383 с. 19. Тальмина П.В. Финансовьіе рьічаги повьішени фондоотдачи. М.: Финансьі статистика, 1990.-207с. 20. Финансово-кредитньій словарь: В 3-х т. М.: Финансьі и статистика, 1984. т.1. 511с. 21. Финансово-кредитньій словарь: В 3-х т. М.: Финансьі и статистика, 1986. т.2-511с. 22. Финансово-кредитньій словарь. В 3-х т. М.: Финансьі і статистика, 1988 т.3. 511с. 23. Черкасов В.Е. Практическое руководство по финансово-єкономическим расчетам. М.Метаінформ, 1995г. 128с. 24. Беконя.С.М. Актуальні питання реформи системи оподаткування. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал: «Економіка України.»//№3,1993р. 25. Василик.О.Д. Шляхи зміцнення фінансового становища держави. Науково-технічний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України, “Фінанси України”//№7, 1998 р. 26. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” , “Урядовий кур`єр“ 12 червня 1997 р. №105-106. 27. Закон України “Про господарські товариства” від 19 версня 1991 р. (із змінами та доповненнями). 28. Закон України “Про підприємства в Україні” 1991 р. (Із змінами та доповненнями). 29. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 639-12 від 17.06.1993 р., №297-95 Верховна Рада від 11.10.1998 р.