Бюджетный дефицит

плати та інших соціальних виплат (див. табл., 3). З одного боку, несвоєчасні виплати заробітної плати, штучно обмежуючи сукупний попит в економіці, в короткостроковому періоді позитивно впливають на загальний рівень цін, стримуючи інфляцію «попиту», проте з другого боку, в довгостроковому періоді, стримуючи збут товарів, вони вкрай негативно впливають на виробництво, знижують ВВП та зумовлюють інфляцію «витрат» за рахунок подорожчання одиниці продукції, що її виробляють в умовах зниження обсягу виробництва (ефект масштабу виробництва). Таблиця 3Заборгованість по зарплаті та інших соціальних виплатах(млн. грн.)ПоказникиНа 1 січня 1998 р.На 1 лютого 1998 р.Всього по Україні в тому числі:4907,85156,3по бюджетних організаціях716,8783,4по не бюджетних організаціях4191,04372,9По всіх підприємствах строком:до 1місяця416,1475,01-2 місяці429,7472,12-3 місяці507,4538,3більше 3 місяців3554,63670,9Незважаючи на збереження значних обсягів заборгованості щодо заробітної плати, її середній рівень по країні протягом 1997 р. і в І кварталі 1998 р. повільно зростав, а сукупні доходи населення перевищували витрати. При цьому додатне сальдо між доходами і витратами населення за другу половину 1997 р. (близько 1 млрд. грн.) направлялося переважно на купівлю іноземної валюти (різниця між проданою й купленою валютою теж дорівнює приблизно 1 млрд. грн.). Що ж до заощаджень та інвестицій у національну економіку (купівля цінних паперів), то їх сума порівняно з вкладеннями в іноземну валюту становить лише 12% (563 та 4690млн. грн., відповідно). Традиційно високий попит на іноземну валюту як основний засіб заощадження разом з іншими негативними факторами (напружений графік зовнішніх платежів по державних позиках, відплив нерезидентів з ринку ОВДП) зумовив зниження курсу гривні по відношенню до іноземних валют у І півріччі 1998 р. з 1,8990 гри. за долар США на 1 січня 1998 р. до 2,0662 гри. на 1 липня 1998 р., що становить 9 %. Зниження валютного курсу гривні призводить до багатьох негативних наслідків, головними серед яких, на мій погляд, є: зростання оптових і роздрібних цін товарів, що імпортуються; підвищення цін на послуги, що зафіксовані у так званих «умовних одиницях» квитки на міжнародні пасажирські рейси й тарифи на вантажні перевезення, послуги зв'язку тощо; тенденція відпливу іноземних інвесторів з ринку цінних паперів держави та юридичних осіб (ця тенденція є як наслідком, так і однією з причин зниження валютного курсу гривні). Наступним інфляційним фактором (фактором подвійної дії, що впливає на інфляцію, як провокуючи, так і стримуючи) є регулювання дисконтної ставки НБУ. Протягом перших семи місяців 1998 р. дисконтна ставка змінювалася п'ять разів: 6 лютого з 35 до 44 %; 18 березня до 41 %; 21 травня до 45 %; 29 травня до 51%; 7 липня до 82 %. З одного боку, підвищення дисконтної ставки в короткостроковому інтервалі дало змогу дещо стримати відплив спекулятивного іноземного капіталу з ринку ОВДП, що спостерігалося наприкінці 1997 р. Це позитивно (знову ж в короткостроковому інтервалі) вплинуло на стан виконання державного бюджету. З іншого боку, таке підвищення зумовило зростання ставок по кредитах юридичних осіб, що відшкодовуються підприємствами або через підвищення цін, або затримками заробітної плати персоналу, або будь-яким іншим шляхом, але завжди за рахунок суспільства. Таким чином, тільки планування й виконання державного бюджету на бездефіцитній основі може створити передумови для зниження темпів інфляції у довгостроковій перспективі.

5. ОСНОВНІ ПРИЧИНИ І ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ДЕФІЦИТУ БЮДЖЕТУ В УКРАЇНІ

Як відзначалося, бюджетний процес в Україні характеризується стійким дефіцитом бюджету. У цьому зв'язку важливо насамперед встановити основні причини дефіциту бюджету в Україні і визначити конкретні напрямки його подолання. Варто підкреслити, що дефіцит бюджету в Україні має свої особливості, викликані специфікою переходу до ринкових методів господарювання. Однієї з найбільш істотних причин є розірвання господарсько-економічних зв'язків країн, що входять у СНД. Як відомо, наслідком розірвання економічного простору явилася структурна деформація економіки України, стійке падіння обсягів виробництва у всіх галузях народного господарства. Так, у 1994 р. економічний спад виробництва досяг високих цифр: промислове виробництво скоротилося в порівнянні з 1990 р. більш, ніж у 2 разу. За 1994 р. обсяг виробництва зменшився на 28%, у тому числі виробництво непродовольчих споживчих товарів - на 40,4%. Закономірним результатом структурної деформації, скорочення обсягів виробництва послужило зниження національного доходу країни, що є матеріальною основою формування дохідної частини бюджету. В Україні за 1991-1993 р. національний доход, розрахований у незмінних цінах, знизився на 42%. До однієї з причин дефіциту бюджету варто віднести зростання цін і високі темпи інфляції. Оптові ціни на промислову продукцію зросли в 2,1 разу. Найважливішою причиною дефіциту бюджету в Україні є також розлад фінансово-кредитної системи, викликаний виходом із рублевої зони і відсутність стійкої національної грошової одиниці. Сюди ж варто віднести зростання внутрішнього і зовнішнього боргу держави. Дефіцит бюджету багато в чому пов'язаний із проведенням донедавна в Україні податкової політики. Так, зокрема, жорсткість податкової політики і збільшення податкових ставок у 1992-1994 р. не дало очікуваних результатів і не призвело до збільшення податкових надходжень у бюджет (у розрахунку на одиницю валового внутрішнього продукту). Суб'єкти оподатковування на жорсткість податкових ставок відреагували переходом до бартерних операцій, ухиленням від сплати податків, переливом одержуваних прибутків за межі України. Розглядаючи причини дефіциту бюджету, варто зазначити, що донедавна була надмірно збільшена видаткова частина бюджету. Її збільшення відбувалося за рахунок дотацій, наданих державою таким галузям, як металургійна, енергетична, вугільна; шляхом поповнення за рахунок бюджету ряду матеріальних резервів і запасів на покриття зростаючих цін на енергоносії; за допомогою збільшення заробітної плати робітників матеріального виробництва, не підкріпленого зростанням продуктивності праці в цих галузях і ін. У теоретичному аспекті можна виділити чотирьох основних напрямку подолання дефіциту бюджету: - збільшення дохідної частини бюджету; - скорочення видаткової частини бюджету; - здійснення внутрішніх і зовнішніх позик; - проведення грошової і кредитної емісії. Стосовно до економічної ситуації в Україні в даний час прийнятні всі чотири відзначених напрямки. Перший напрямок - збільшення дохідної частини бюджету може бути пов'язане з проведенням оптимальної податкової політика, що стимулює виробників до розвитку виробництва і збільшенню його обсягів, що послужить передумовою збільшення національного доходу. Сюди ж варто віднести проведення реформи заробітної плати, збільшення прибутків основної частини населення, що щиро пов'язано з підвищенням зацікавленості виробників у збільшенні