Бюджетный дефицит

і зберегти рівень валових валютних резервів НБУ. Поряд із цим необхідно здійснити все можливе для скорочення податкових пільг і впровадження жорстких вимог до боржників за платежами до бюджету, що допоможе розрахуватися з бюджетними боргами.

4. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ ЯК ФАКТОР ІНФЛЯЦІЇ

Скільки існують товарно-грошові відносини, стільки ж часу існує явище інфляції. На зростання цін під час війн, неврожаю та внаслідок зменшення ваги дорогоцінного металу в монетах скаржилися споживачі ще в Стародавньому Римі та Греції. Поняття інфляції у спеціальних виданнях визначається як процес «стійкого підвищення загального рівня цін, що супроводжується знеціненням грошової одиниці, падінням її платоспроможності» або як «стійке зростання загального рівня цін, породжуване порушенням макроекономічної рівноваги». Загальний індекс інфляції за 1997 р. становив 10,1 %, а протягом І півріччя 1998 р. набував значень, наведених у таблиці 1. Таблиця 1Рівень інфляції у I півріччі 1998 р.(% до попереднього місяця)січеньлютийберезеньквітеньтравеньчервень1,30,20,21,30,00,0Динаміка цін у цей період відбиває тенденцію поступової стабілізації, що зумовлена такими позитивними й негативними факторами: значним розміром дефіциту зведеного бюджету, що покривається за рахунок зростання державного боргу; збільшенням ставок процентів по внутрішніх та зовнішніх державних позиках; збереженням значного рівня заборгованості щодо заробітної плати та інших соціальних виплат; перевищенням загальних доходів населення над витратами у II півріччі 1997 р.; зниженням курсу національної грошової одиниці по відношенню до іноземних валют; збільшенням дисконтної ставки НБУ; змінами в порядку резервування банками залучених коштів; підвищенням плати за використання бюджетних коштів. Значні розміри дефіциту державного бюджету України в останні роки обґрунтовуються, як правило, скрутним економічним становищем держави, зростанням цін, падінням обсягів виробництва й ВВП, ухилянням від сплати податків тощо. Проте всі зазначені негаразди є не причиною, а значною мірою наслідками сучасної бюджетної політики держави. Розмір дефіциту при плануванні й виконанні державного бюджету визначальною мірою залежить від політичної волі держави, і вплив об'єктивних внутрішніх або зовнішніх обставин на бюджетний процес не є вирішальним. Так, якщо в роки першої світової війни в Росії у 19151916 рр. витрати державного бюджету покривалися прибутками лише на одну чверть, у 1917 р. на 20 %, а кількість паперових грошей в обігу лише за три роки зросла в 14 разів, то під час другої світової війни, значно більш руйнівної для економіки Радянського Союзу, у 1942 р. дефіцит державного бюджету становив 10 %, у 1943 р. 7 %, а 1944 р. взагалі був бездефіцитним. Грошова маса за цей період зросла лише у 2,4 разу. Виконання державного бюджету 1997 р. характеризується параметрами, наведеними в таблиці 2. Таблиця 2Виконання державного бюджету в 1997 р.ПоказникиВиконанняЗаплановано законом про державний бюджет 1997 р.млрд. грн.% ВВПмлрд. грн.% ВВПДоходи15,71721,772,2Витрати2223,827,480,3дефіцит6,36,85,7Виконання зведеного державного бюджету (що має у своєму складі місцеві) мало такі кінцеві результати: доходи27,1 млрд. грн. (29,3 % ВВП); витрати 33,3 млрд. грн. (36,1 % ВВП); дефіцит6,2 млрд. грн. (6,7 % ВВП). Отже, зведений державний бюджет 1997 р. цілком коректним буде назвати невиконаним. На покриття його дефіциту протягом 1997 р. державою було залучено 4,9 млрд. грн. внутрішніх та 1,5 млрд. грн. зовнішніх позик. Ціна зовнішніх позик іноді перевищувала 16 % річних (сума даної позики становила 750 млн. DМ). Для порівняння: уряд Німеччини отримує в разі необхідності кредити під 45 % річних, що свідчить про високий рівень його платоспроможності та найвищий ступінь довіри до нього інвесторів. Такий високий рівень попиту України на іноземні кредити (практична готовність залучати кошти за будь-яку ціну на будь-яких умовах) зумовив присвоєння Україні міжнародним агентством МООDYS досить низького кредитного рейтингу В2. Літера «В» з цифрою від 1 до З характеризує той чи інший ступінь спекулятивності інвестицій у країну. Іншими словами, це означає, що до країни надходять незначні суми короткострокових, так званих «ризикових», отже, саме спекулятивних інвестицій з високим рівнем доходності в зв'язку з тим, що «великі» інвестори не довіряють урядові даної країни й низько оцінюють її довгостроковий економічний потенціал. Що ж до внутрішніх позик, то їх ціна у І півріччі 1998 р. була ще більшою. Використання внутрішніх і зовнішніх державних позик для покриття дефіциту державного бюджету є більш «ринковим» інструментом, ніж додаткова грошово-кредитна емісія, проте використання його протягом тривалого періоду в разі збереження незмінними всіх інших параметрів економічної системи (тобто без зростання ВВП, рівня податкових надходжень, інвестицій тощо) призводить лише до механічного стримування грошової маси й сукупного платоспроможного попиту в певних межах, перетворюючи відкриту інфляцію на відкладену. Ціна державних коштів в умовах незмінних параметрів бюджету (основа доходної частини ПДВ, який у своєму теперішньому вигляді робить неконкурентоспроможними українські товари й обмежує попит на них) цілком закономірно стабільно зростає, утворюючи певну фінансову піраміду на державному рівні. Таким чином, внутрішні й зовнішні позики не можна розглядати як панацею у бюджетній та антиінфляційній політиці держави. Внутрішній і зовнішній борг України швидко зростає, його обслуговування стає окремою вагомою статтею бюджетних витрат. Закон «Про державний бюджет України на 1998 рік» визначає: доходи 21,101 млрд. грн.; витрати 24,482 млрд. грн., в тому числі обслуговування державного боргу 2,885 млрд. грн. Для порівняння: бюджет 1998 р. передбачає витрати на: соціальний захист 1,985 млрд. грн.; національну оборону 1,678 млрд. грн.; правоохоронну діяльність 1,652 млрд. грн.; освіту 1,566 млрд. грн.; охорону здоров'я 0,704 млрд. грн.; фундаментальні дослідження 0,541 млрд. грн.; культуру й мистецтво 0,159 млрд. грн.; фізкультуру й спорт 0,067 млрд. грн. Іншими словами, обслуговування зовнішнього і внутрішнього державного боргу в 1998 р. згідно з оптимістичними прогнозами (тобто в разі виконання бюджету) становитиме 11,8 % всіх витрат. Це більше, ніж витрати на освіту, охорону здоров'я, науку й спорт разом узяті. Цей же закон передбачає до кінця року такі параметри державного боргу: зовнішній 5,85 млрд. грн., внутрішній 16,96 млрд. грн. Це 22,81 млрд. грн., що більше, ніж державні доходи бюджету 1998 р. Таким чином, до кінця поточного року Україна матиме борг, оформлений у вигляді позик (без урахування поточної заборгованості по зарплатах, пенсіях тощо), який перевищує річні доходи бюджету. Обслуговування й сплата цього боргу в найближчі роки буде найвагомішою статтею витрат державного бюджету і визначальним фактором інфляції. Деформації на бюджетному рівні зумовили збереження на початку 1998 р. значного рівня заборгованості щодо заробітної