Страхування

значення мають наявність та аналіз достовірної інформації. Зауважимо: лише розгалужена група обєктів, що була в центрі спостереження, дозволяє з достатнім ступенем достовірності констатувати можливість збитку. Оцінюючи ризики настання збитків, доцільно розрізняти такі їх види.ризики, які можливо застрахувати; ризики, які неможливо застрахувати; допустимі й недопустимі ризики; технічний ризик страховика. Найбільш численну групу складають ризики, які можна застрахувати. У звязку з цим зазначимо: страховий ризик може бути оцінено з погляду ймовірності настання страхового збитку, щоб встановити, чи є даний ризик страховим, необхідно застосувати такі критерії. По-перше ризик, що включається в розмір відповідальності страхової компанії, має бути з ймовірним характером високого рівня. По-друге, ризик має виступати як випадковий. Це означає: обєкту, щодо якого виникають страхові правовідносини, властивий тимчасовий характер звязку. Він не може підлягати небезпеці, яка попередньо вже відома страховику чи власнику обєкта страхування. При цьому обом сторонам договору страхування конкретний момент настання страхового випадку й можливий обсяг збитку як його наслідок наперед невідомі. По-третє, випадковість прояву даного ризику доцільно співвідносити з масою однорідних обєктів. З цією метою організується відповідне статистичне спостереження, аналіз даних якого дозволяє встановити відповідну прогнозну страхову премію. Крім того, статистична інформація дозволяє зробити висновок про закономірність прояву ризику стосовно сукупності однорідних обєктів. По-четверте, настання страхового випадку, яке виражається в реалізації ризику, не повинно залежати від волевиявлення страховика або інших зацікавлених осіб. Недоцільно приймати на страхування ризики, повязані з намірами страхувальника (спекулятивні ризики). По-пяте, момент настання страхового випадку не можна визначити ні за часом, ні в просторі. По-шосте, страхова подія не може мати розмірів катастрофічного лиха, тобто охоплювати масу обєктів у рамках величезної страхової сукупності, спричиняючи масові збитки. По-сьоме, шкідливі наслідки реалізації ризику необхідно обєктивно виміряти й оцінити. Масштаби несприятливих наслідків мають бути досить значними й зачіпати інтереси страхувальника (його страхові інтереси). Залежно від джерела небезпеки виділяються ризики, зумовлені проявом стихійних сил природи й діяльності людини (суспільства). За обсягом відповідальності страховика ризики підрозділяються на індивідуальні й універсальні. Особливу увагу складають специфічні ризики: аномальні й катастрофічні. До сукупності аномальних включаються ті ризики і тоді, коли неможливо величину їх віднести до тієї чи іншої групи страхової відповідальності. Аномальні ризики бувають нижче і вище нормального. Катастрофічні ризики складають значну групу, що охоплює велику сукупність застрахованих обєктів або страхувальників, нерідко спричиняючи збитки в значних розмірах. До числа їх належать землетруси, урагани, цунамі та інші прояви стихійних сил природи. До причин катастрофічних ризиків може відноситись і перетворювальна діяльність людини в процесі створення матеріальних благ (наприклад, аварія на атомній станції чи хімічному обєкті). Катастрофічні ризики можуть бути застраховані на особливих умовах договору між страховими партнерами. У роботі страховика винятково важливе значення має визначення обєктивного й субєктивного ризиків. Обєктивні ризики відображають шкідливу діє неконтрольованих сил природи чи інших випадковостей на застраховані обєкти і не залежать від волі та дій людини. Субєктивні ризики базуються на ігноруванні або відкиданні обєктивного підходу до дійсності, і повязані з недостатнім пізнанням довкілля в обєктивній реальності. Тому вони залежать від дій та свідомості людей. У загальному розмежуванні ризиків виділяють декілька груп: політичні, екологічні, транспортні й спеціальні. Політичні (репресивні) ризики повязані з не передбачуваними діями, заходами чи акціями законодавчих або виконавчих органів влади іноземних держав щодо конкретної суверенної держави, підприємців або просто приватних осіб цієї держави. Політичні ризики можуть через систему всіляких допущень чи особливих умов договору страхування включатись в обсяг відповідальності страховика. Екологічні ризики повязані із забрудненням довкілля і зумовлені перетворювальною діяльністю людини у виробництві. Екологічні ризики, як правило, не включають до обсягу відповідальності страхової організації. Однак певні страхові інтереси, зумовлені екологічними ризиками, привели до створення самостійного виду страхування, що відповідає цим інтересам. Транспортні ризики підрозділяються на ризики каско і карго. Транспортні ризики каско стосуються страхування повітряних, морських і річкових суден, автомобілів та рухомого залізничного складу під час пересування, стоянки (простою) і ремонту. Транспортні ризики карго належать до страхування вантажів, що перевозяться всіма видами транспортних засобів. Спеціальні ризики передбачають страхування перевезення особливо цінних вантажів (грошової готівки, виробів з коштовних металів та каміння, творів мистецтва тощо). Зміст спеціальних ризиків зазначається в особливих умовах договору страхування і може включатися до обсягу страхової відповідальності. Як відомо, головне завдання діяльності страховика полягає в тому, щоб мати необхідні кошти в страховому фонді на протязі дії договору страхування. Кошти мають бути достатніми для відшкодування збитку в разі виникнення страхового випадку (реалізації ризику). На момент укладення договору страхування його обєкт є в певному стані, це визначається спеціалістами страхової організації залежно від деяких ознак, що суттєво впливають на стан обєкта страхування. Вони спостерігаються і реєструються страховиком. Фактори, якими визначається реєстрація ризику для даної ризикової сукупності, називаються ризиковими обставинами. Вони властиві даному обєкту страхування і мають розглядатись як компоненти або ознаки ризику. Будь-який ризик можна розглядати як сукупність ризикових обставин. У свою чергу, серед них виділяються обєктивні і субєктивні складові. Обєктивні ризикові обставини відображають обєктивний підхід до дійсності і не залежать від волевиявлення людей. Субєктивні ризикові обставини якраз повязані з ним. При укладенні договору страхування страховик зобовязаний страхувати як обєктивні, так і субєктивні ризикові обставини. В деяких випадках при укладенні договорів страхування можливий підбір страховиком ризикових обставин. У сукупності і в єдності та взаємодії всі ризикові обставини визначають стан, що називається ситуацією ризику. Вона характеризує природний стан обєкта страхування й реальність, в якій цей обєкт знаходиться. Ризикові обставини є умовами дії (реалізації) ризику. На основі аналізу ризикових обставин розраховується страхова премія, виплачувана в страховий фонд. Спеціалісти страхової організації мають підбирати й вивчати необхідну інформацію, яка характеризує суттєві ризикові