Страхові послуги

передбачених законодавством України. Дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а також у разі: 1) закінчення терміну дії; 2) виконання страховиком зобовязань перед страхувальником у повному обсязі; 3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором терміни; 4) ліквідації страхувальника юридичної особи, смерті страхувальника-громадянина чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених законодавством; 5) ліквідації страховика в порядку, встановленому законодавством України; 6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. 1.2. ПРАВОВЕ ОФОРМЛЕННЯ ВІДНОСИН СТРАХОВИХ ПАРТНЕРІВ Згідно з нормами Закону "Про страхування" страховик зобовзаний: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) з одержанням відомостей про настання страхового випадку протягом двох робочих днів вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для вчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальнику; 3) з настанням страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування у передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за невчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування; 4) відшкодувати витрати, завдані страхувальнику при настанні страхового випадку, щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору; 5) за заявою страхувальника в разі проведення страхових заходів, що зменшили страховий ризик, або в разі збільшення вартості майна, переукласти з ним договір страхування; 6) тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Умовами договору страхування може бути передбачено також інші обовязки страховика. У свою чергу страхувальник зобовязаний: 1) вчасно вносити страхові платежі; 2) під час укладання договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати страховика про будь-яку зміну страхового ризику; 3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього обєкта страхування; 4) вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку; 5) повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування. Умовами договору може бути передбачено також інші обовязки страхувальника. У разі смерті страхувальника-громадянина, який уклав договір майнового страхування, права і обовязки страхувальника переходять до особи, котра одержала це майно в спадщину. В інших випадках права і обовязки страхувальника можуть перейти до іншого громадянина або юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не обумовлено договором страхування. У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права і обовязки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обовязки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих. Якщо в період дії договору страхування страхувальник втрачає права юридичної особи внаслідок реорганізації, то права і обовязки, що випливають з договору страхування, переходять до правонаступника страхувальника за згодою страховика. Якщо в період дії договору страхування страхувальника-громадянина визнано судом недієздатним або таким, у якого обмежена дієздатність, то права і обовязки страхувальника переходять до його опікуна або піклувальника. При цьому дія договору страхування цивільної відповідальності припиняється з часу втрати або обмеження дієздатності. Страховик має право відмовитися від виплати страхових сум (страхового відшкодування) у випадку, коли встановлено: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь котрої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, повязані з виконанням ними громадянського чи службового обовязку або захисту майна, життя, здоровя, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь котрої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь котрої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про обєкт страхування; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної за заподіяне; 5) невчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховиком перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законодавством України. Умовами договору страхування може бути передбачено інші підстави для відмови від виплати страхових сум, якщо це не суперечить законодавству України. Рішення про відмову від виплати страхових сум приймається страховиком та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови. Відмова страховика від виплати страхових сум може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку. До страховика, котрий виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Для ринкової економіки властива свобода підприємництва, різноманітність його форм, орієнтація всіх субєктів господарювання на споживача з метою забезпечення зростання прибутку. В ринкових умовах держава безпосередньо не втручається в діяльність підприємницьких структур, у їхні взаємовідносини з партнерами й клієнтами, банками тощо. Водночас держава визначає найважливіші правила ринкового господарювання для всіх видів підприємницької діяльності та особливі умови для певних галузей виробничої й невиробничої сфер. Дотриманню встановлених вимог (нерідко досить суворих) сприяє система фінансових, податкових, митних та інших важелів. Ефективність ринкової економіки забезпечується гнучким і погодженим використанням економічних та неекономічних методів управління нею. З цією метою використовується і страхування. Воно відіграє роль одного з елементів такого регулювання економіки і саме виступає обєктом управління, що функціонує у межах загальних і специфічних для нього особливостей. Головною ознакою організації страхової діяльності на сучасному етапі є його демонополізація. Колись єдина на )/ страховому ринку України організація Укрдержстрах, яка діяла в системі державного страхування, вже не повністю визначає страхову політику. Поряд з державним страхуванням в Україні виникло і