Лекции по статистике

математичний закон великих чисел, основним принципом якого є те, що закономірність масових явищ може проявлятися при достатньо великому числі випадків; 3) статистика вивчає структуру явища і його динаміку; 4) статистика вивчає явища в їх взаємозв'язку.

Закономірності проявляються в таких своїх різновидах: 1) закономірності розвитку (динаміка явищ); 2) закономірності структурних зрушень; 3) закономірності розподілу елементів сукупності (розподіл населення за віком, за статтю); 4) закономірності співзалежності (зв'язку між явищами).

Категорії статистики. § Статистична сукупність це маса однорідних в певному відношенні елементів, мають єдину якісну основу, але різняться між собою певними ознаками і підлягають певному закону розподілу. § Статистична сукупність це певна множина елементів, поєднана умовами існування і розвитку.

Сукупність може бути однорідною і різнорідною. § Однорідна сукупність якщо одна чи декілька ознак, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць. § Різнорідна сукупність об'єднує явища різного типу.

Сукупність складають окремі елементи, які називаються одиницями сукупності. § Одиниця сукупності - це первинний елемент статистичної сукупності, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації і є основою обліку.

§ Ознака властивість окремої одиниці сукупності.

Ознаки можуть бути (за характером виявлення) якісними і кількісними. Якісні ознаки (атрибутивні ознаки) виражаються в вигляді понять, визначень, які характеризують їх суть, стан або якість. Наприклад, сорт продукції, професія, сімейний статус. Кількісні ознаки виражають окремі значення якісних ознак у числовому виразі, окремі значення яких називаються варіантами.

Кількісні варіанти за характером виразу можуть бути первинними і вторинними. Первинні варіанти характеризують одиницю сукупності в цілому: абсолютні значення, вимірені, розраховані. Вторинні варіанти (похідні, розрахункові) дані, що не можливо перевірити тому що вони взяті з певних джерел.

По відношенню до об'єкту кількісні ознаки можуть бути прямими і непрямими. Прямі характеризують об'єкт дослідження безпосередньо (вік осіб, кількість присутніх в аудиторії) Непрямі ознаки, що не належать безпосередньо досліджуваному об'єкту (чи сукупності), а які належать іншій сукупності, що входить в дану.

За характером варіації кількісні ознаки можуть бути дискретними (перервні), безперервними; а якісні багатоваріантними, альтернативними. Дискретні ознаки, виражені окремими цілими числами, без проміжних значень. Безперервні ознаки, що можуть набувати будь-яких значень у певних чисел. Багатоваріантні перш за все характеризуються рангами (шкалою рангів) від більшого до меншого (напр. дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий). Альтернативні взаємовиключаючі значення: так-ні, позитивне-негативне.

По відношенню до часу ознаки можуть бути інтервальні і моментні. Інтервальні це ознаки, які характеризують результат процесів. Моментні характеризують об'єкт в певний момент часу. § Адитивність підсумовувати, складати.

В залежності між зв'язку між ознаками вони бувають факторними і результативними. § Та ознака, яка впливає на іншу, називається факторною. Та ознака, яка підлягає впливу, називається результативною. Наприклад: від рівня кваліфікації робітника залежить його продуктивність. Тут кваліфікація робітника є факторною ознакою, а продуктивність результативна. В свою чергу від продуктивності залежить заробітна плата. Тут продуктивність вже стала факторною ознакою, а заробітна плата результативна.

§ Статистичні показники це число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких вони відносяться, що, де, коли, і яким чином підлягають вимірюванню. § Статистичний показник це кількісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів в умовах якісної визначеності.

§ Статистичні дані це сукупність показників, отриманих внаслідок статистичного спостереження або обробки даних.

§ Статистична закономірність це закономірність, в якій необхідність пов'язана в кожному окремому явищі з випадковістю, і лише в сукупності явищ виявляє себе як закон.

§ Система статистичних показників це сукупність статистичних показників, які відображають взаємозв'язки, які об'єктивно існують між явищами. Метод статистики. Методологічною основою статистики є: 1) теорія пізнання, яка визначає наукові підходи до вивчення явищ природи і суспільства; 2) діалектична логіка, загальнонаукові прийоми синтезу і аналізу; 3) системний підхід; 4) основи економічної теорії; 5) специфічні, властиві лише статистиці, методи (статистичне групування, зведення і групування, середні, узагальнюючі і аналітичні показники, індекси, вибірковий метод, балансовий метод, регресійно-кореляційний метод і т.д.).

Будь-яке статистичне дослідження має 4 етапи (всі вони об'єднуються єдиним метою дослідження): 1) статистичне спостереження збір даних шляхом первинного (вимірення, опитування, підрахування) або вторинного збору; 2) зведення і групування даних та результатів спостережень; 3) узагальнюючі показники (можуть бути абсолютні, середні і відносні); 4) аналіз.

Статистика це багатогалузева наука. Вона складається з окремих розділів і підрозділів: 1) загальна теорія статистики розглядає загальні поняття, категорії, принципи і методи кількісного виміру соціальних явищ і процесів; 2) економічна статистика вивчає процеси суспільного виробництва, розподілу і споживання; 3) соціально-економічна статистика вивчає добробут, культуру народу, загальну відмінність груп народу; 4) галузева статистика вивчає відповідні галузі: фінансова статистика, статистика будівництва, статистика матеріального виробництва тощо. Інколи окремо виділяють демографічну статистику (вивчає населення), але найчастіше вона входить до економічної статистики.

Функції статистики: 1) пізнавальна функція статистика вивчає кількісне співвідношення і взаємозв'язки, встановлює закономірності розвитку; 2) контрольно-організаційна функція; 3) керуюча функція на основі наявних даних проводиться планування і керування. Основні задачі статистики на сучасному етапі. Завданнями статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику" є (мається на увазі державна статистика): - реалізація державної політики в галузі статистики; - збирання, розробка, узагальнення та всебічний аналіз статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічному і соціальному житті України та її регіонів; - розробка і впровадження статистичної методології, яка базується на результатах наукових досліджень, міжнародних стандартах та рекомендаціях; - забезпечення достовірності, об'єктивності, оперативності, стабільності та цілісності статистичної інформації; - забезпечення доступності, гласності і відкритості зведених статистичних даних в межах чинного законодавства.