Роздержавлення i приватизацiя

розвинені держави з соціальне орієнтованою економікою досягають своєї мети кон'юнктурною політикою. Прагнучи поліпшити економічну кон'юнктуру в країні, досягти прогресивних структурних зрушень в економіці, вони змінюють податкові та відсоткові ставки, збільшують або зменшують обсяги державних замовлень, державних капіталовкладень, здійснюють заходи, спрямовані на державне регулювання капіталовкладень, особисте споживання населення та інші заходи, забезпечуючи сприятливу кон'юнктуру. Слід постійно і старанно вивчати економічну кон'юнктуру і своєчасно вживати заходів для того, щоб запобігти розбалансованості народного господарства, інфляції, зростанню цін, появі тіньової економіки, спаду виробництва. Засобів регулювання кон'юнктури як у держави, так і у керівників підприємств достатньо. Наприклад, для пожвавлення кон'юнктури держава йде на збільшення державних витрат, фінансує заходи, спрямовані на підтримку кон'юнктури; зменшення податків сприятливо впливає на кон'юнктуру, розширення інвестиційної діяльності (у підприємств і населення залишається більше коштів). У Німеччині в періоди високої кон'юнктури Федеральний банк депонує певні грошові резерви, які на випадок економічного спаду уряд використовує для підтримання кон'юнктури. Держава як господарський суб'єкт соціальне орієнтованої ринкової економіки сприяє здоровій кон'юнктурі, створює сприятливий клімат для успішної підприємницької діяльності, приватизації, розвитку національної економіки, реалізації експертних програм і впливає на умови міжнародної конкуренції. Сьогодні ринкова кон'юнктура стає все жорсткішою, з'являються все витонченіші методи і форми суперництва на ринку, швидко змінюються кон'юнктура ринку, попиту і пропозицій, ціни, якість товару і послуг тощо. Виживання підприємств у цих умовах потребує принципово нових маркетингових підходів до управління і організації виробництва і збуту. Вони мають забезпечувати реалізацію таких завдань: підвищувати гнучкість виробництва, швидко змінювати асортимент продукції, впроваджувати нові технології, техніку, поліпшувати якість продукції, підвищувати культуру виробництва, знижувати витрати виробництва. Найперше завдання керівника підприємства, фірми спрогнозувати обсяги збуту продукції, послуг. Для цього слід підвищувати роль маркетингу в комерційній діяльності, у визначенні виробів, які користуються і будуть користуватись найбільшим попитом, устаткування, технології, джерел постачання сировини, матеріалів, комплектуючих та інших умов господарської діяльності, необхідних для випуску цієї продукції. Поряд з цим на основі прогнозу розвитку внутрішнього і світового ринку та тенденцій перспектив зміни асортименту товарів приймаються управлінські рішення і програма дій з технічного переоснащення підприємства з визначенням напрямів інвестицій і додаткових виробничих потужностей з орієнтуванням виробництва на запити реального споживчого ринку. Прогнози збуту продукції, послуг необхідні для всіх підрозділів підприємства. Маркетингу належить головна роль при прогнозуванні виробничими і технічними службами підготовки устаткування, пристроїв, робочих місць для випуску нового асортименту продукції. Служби матеріально-технічного постачання використовують маркетингові прогнози для визначення графіків поставок сировини і матеріалів, фінансові служби для визначення розмірів оборотних коштів, витрат на оплату праці тощо. Прогноз збуту дає змогу оцінити ефективність програми інвестицій, віддачу, прибуток, які принесуть капіталовкладення після здійснення технічного переоснащення. При складанні прогнозу збуту продукції, послуг завжди необхідний попередній аналіз ринку, на основі якого підприємство планує збут своєї продукції, включаючи експортну, використовуючи інформацію публікацій у бюлетенях і періодичних виданнях будь-якої країни. Має бути використана інформація про ситуацію і кон'юнктуру на ринку тієї країни, куди експортується продукція. Найбільш точним підходом до складання прогнозу збуту є так званий пробний маркетинг, при якому просування нових виробів на ринку здійснюється на невеликому за розмірами ринку (в межах кількох міст). На такому невеликому місцевому ринку моделюються і перевіряються заходи, здійснені в масштабі країни (просування нового виробу на ринку обсяг продажу, ціни, види реклами, канали збуту, якість, тип упаковки тощо). Керівник підприємства сьогодні має можливість застосувати кілька способів підвищення конкурентоспроможності підприємства і збільшити випуск потрібного на ринку товару. Для цього слід розвивати власну систему філій та широку мережу підприємств малого бізнесу. Однак розпочинати слід з вивчення ринку, його сегментації, ємності сегмента, тобто скільки виробів виробляти, яка їхня вартість, за якою ціною їх можна продати. чисельність потенційних споживачів тощо.

ОЦІНКА ВАРТОСТІ ОБ'ЄКТІВ ПРИВАТИЗАЦІЇ Правильне визначення вартості майна державного підприємства, що приватизується, є важливою передумовою успішної, взаємовигідної угоди між державою і новими власниками щодо зміни форми власності підприємства. Оцінка майна підприємств необхідна для об'єктивного визначення початкової ціни об'єктів приватизації, що підлягають продажу на аукціоні або за конкурсом, для оцінки вартості цілісних майнових комплексів і окремих інвентарних об'єктів у разі викупу, а також для визначення розміру статутного фонду відкритих акціонерних товариств, що створюються в процесі приватизації (включаючи корпоратизацію). Саме недосконалість правового і методичного забезпечення процесу приватизації щодо оцінки майна державних підприємств була в перші роки приватизації в Україні однією з головних причин того, що багато підприємств були привласнені за безціпь, а державна казна втратила величезні суми коштів. В даний час основним правовим актом, що регулює відносини щодо оцінки майна державних підприємств, є “Методика оцінки вартості майна під час приватизації”.Вона встановлює порядок оцінки майна державних підприємств за відновною вартістю з урахуванням складу майна, а також способу приватизації. Це викликане тим, що на даному етапі приватизації способи її здійснення в Україні створюють неоднакові умови для впливу ринкових факторів на ціни викупу або продажу об'єктів приватизації. Для відкритих державних акціонерних товариств, які створені в процесі корпоратизації і створюються в процесі приватизації і які, як відомо, приватизуються способом продажу акцій, причому з обов'язковим застосуванням приватизаційних майнових сертифікатів і компенсаційних сертифікатів, встановлено порядок визначення розміру статутного фонду приватизованого відкритого акціонерного товариства за методикою оцінки вартості цілісного майнового комплексу. Суть її така. Оцінка вартості цілісного майнового комплексу (підприємство в цілому або його цехи, виробничі дільниці тощо, які можуть бути виділені як окремі об'єкти приватизації) здійснюється на підставі балансу підприємства і даних бухгалтерського обліку про балансову вартість його активів: основних засобів (з урахуванням