Податкова система Японії, Місцеві податки в Україні

При цьому основна увага приділяється саме відповідності доходів і витрат клієнта. Тут настає основна робота податкового інспектора, якого кличуть "маруса". Працюючи практично як приватні детективи, японські податкові інспектори з'ясовують про клієнта все, перевіряється найменша невідповідність. Найстрашніше для чиновника - це "неоподатковувана податком матеріальна винагорода готівкою", тобто тривіальний хабар. Відомі японці стають у чергу для сплати податків і декларації своїх доходів. Можна додати, у 1995 році в Японії у відношенні злісних неплатників було порушено всього 163 кримінальні справи, що, очевидно, свідчить про законослухняність мільйонів громадян цієї країни. Сила японської податкової системи не в суворості покарання, а в існуючій системі контролю за платниками, при якій практично неможливо ухилитися від заповнення декларації. Зрозуміло, японська податкова система побудована з орієнтацією на специфічні особливості місцевого населення. У країні традиційно високо розвинуті правосвідомість і переважна більшість громадян просто не в змозі порушити законодавство. Аналіз податкової системи Японії має особливе значення, оскільки її податкова система як і економіка в цілому, має виняткову гнучкість і високу адаптивність, чуйно реагуючи на всі помітні зміни як в економічній так і в соціальної сферах. Унікальність податкової політики Японії забезпечується сполученням таких факторів, як високі темпи економічного росту і помірний у порівнянні з іншими країнами рівень державних витрат (чому в чималій ступені сприяла майже повна відсутність військового бюджету). Тому аналіз сучасної податкової системи Японії дозволяє виділити наступні її особливості: · помірний рівень податкового тягаря (щонайнижчий рівень серед розвинутих країн: частка податків у національному доході Японії - 26%, тоді як, наприклад, у Великобританії 40%, Франції 34%); · високий рівень місцевих податків; · висока частка прямих (Direct Tax) і низька непрямих (Indirect Tax)податків; · найвища серед розвинутих країн частка прибуткових податків (Incom Tax) - близько 50%; · стабільний високий рівень податків на прибуток корпорацій (Corporation Income Tax) - близько 40%; · більш низьке оподатковування корпорацій у порівнянні з прибутком підприємців; · помітна роль податкових пільг (Tax Incentives) у підвищенні ефективності економіки і досягнення цілей економічної політики; · низький рівень ПДВ (Value Added Tax) 3% (останнє місце серед розвинутих країн: у Франції, наприклад, 20%, у Великобританії 15%, Південній Кореї 10%), що був уведений лише в 1989 р.; · високий рівень податків на власність (15,8%); · централізований збір податків (у відмінність, наприклад, від США, Канади й ін.). Отже, Японія займає серед розвинутих країн перше місце за рівнем оподатковування доходів і останнє за рівнем оподатковування споживання. В даний час у Японії знаходиться в стадії розгляду новий пакет податкових пропозицій, суть яких зводиться до подальшого перегляду співвідношення прямих і непрямих податків (в ідеалі 60:40), до прийняття податкової системи, що має велику збалансованість оподатковування доходів, споживання і власності. Можливо тому використовувати прямо досвід Японії в українських умовах нереально. Однак практика вирішення технічних проблем у дусі взаємоповаги держави і громадянина, безсумнівно, повинна привернути увагу і в Україні. Для сучасної України найбільш привабливим представляється критичне осмислення і творче застосування якісної податкової політики, що проводиться в Японії в період високих темпів економічного росту.

У роботі був запропонований короткий аналіз системи місцевих платежів і зборів України, а також було рзглянуто податкову систему Японії. Безумовно, що не дивлячись на пророблену законодавчу роботу і Президенту, і Верховній Раді, і Кабінету міністрів України є ще багато чого змінити в цій здавалося б що стабільно даючій доход системі. У нинішній обстановці, коли надзвичайно загострилися відносини між суб'єктами власності і державою, коли бюджет намагаються лише залатати до пори до часу, головне - це не перегнути ціпок, і не загнати тих, хто справно платить податки в «тінь». Вважаю, що зараз нашій державі необхідно звернутися до кращого досвіду податкового законодавства, і виробити дійсно добрі важелі управління економікою, щоб ближче наблизитися до цивілізованих економічних відносин усередині країни.

Література

1. Закон України «Про систему оподаткування». Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 39. 2. Декрет Кабінету міністрівУкраїни «Про місцеві податки і збори». Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 30. 3. Державна податкова адміністраця України. Лист №16211/7/10-1118/2503 від 29.11.2001. «Баланс», № 52, 25.12.2001. 4. Фінансове право. За редакцією Л.К.Воронової, Д.А.Бекерської. К.: Вентурі, 1995. 5. Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система Украины: Учеб. пособие. К.: МАУП, 2000. 6. Тихоцкая И.С. Налоговая система Японии. М.: ИВ РАН, 1995. 7. «Деньги и кредит» - 1998 - №10.// Динкевич А.И. «Экономическое развитие современной Японии». 8. http://geoportal.narod.ru/data/asia/japan/1.htm 9. http://www.pravoedelo.ru/rus_jap/publish/osob_nalog.htm. Михеев Р.И., Морозов Н.А. «Особенности налогового законодательства современной Японии».