Стратегічне планування діяльності фірми "Квіт" в умовах ринкових відносин

на окремі елементи, кожний з яких має свою чітко визначену, конкретну задачу і обов'язки. [20,с.335] В принципі, утворення функціональної структури зводиться до групування персоналу по тим задачам, які вони виконують. Тому дуже важливо і необхідно правильно зрозуміти функцію, ії взаємозв'язки з іншими функціями, з якими вона може бути згрупована або від яких вона повинна бути відокремлена. Вже потім вся система інтегрується і віддається в управління одному підрозділу.

В побудові системи управління важливу роль відіграє не тільки об'єднання функцій, але й розподіл повноважень, тобто прав на прийняття управлінських рішень. При визначенні повноважень часто приходиться коректувати початкові варіанти об'єднання функцій. Тут можуть виникнути проблеми ієрархії системи управління, децентралізації, гнучкості і т.д. Функціональна структура організації має свої переваги і недоліки. До переваг належать: - високий професіоналізм персоналу; - чітка кар'єрна перспектива; - здатність персоналу працювати над складними спеціальними проектами; - масштабність поглядів з питань спеціалізації; - простота координації працівників; - здатність конкурувати з проблем спеціалізації. До недоліків даної структура організації належать: - проблеми утруднення з кар'єрою; - складність переключення на нові задачі; - обмеженість поглядів на загальні спеціалізації; - проблеми в оцінці діяльності персоналу; - вузька база підготовки до роботи в якості менеджера; - відділи можуть бути більш зацікавлені в реалізації цілей і завдань своїх підрозділів, ніж загальних цілей всієї організації. Це підвищує можливість конфліктів між функціональними областями; - в великій організації ланцюг команд від керівника до безпосереднього виконавці стає надто довгим. Досвід говорить про те, що функціональну структуру треба використати в тих організаціях, які випускають обмежену номенклатуру продукції, або надають обмежену кількість послуг, діють в стабільних зовнішніх умовах і для забезпечення свого функціонування вимагають вирішення стандартних управлінських задач [20, с. 335]. Фірма має елементи функціональної форми структури організації. Функціональний компонент тут звернений на проблеми раціонального управління постачальниками товарів, а також управління запасами [17, с.144]. Отже, формальні організації складаються з декількох рівнів управління і підрозділів. Іншою назвою підрозділів може бути термін функціональні області. Це поняття відноситься до роботи, яку виконує підрозділ для організації в цілому. Структура організації - це логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних областей, що побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягти цілей організації. Існує основна концепція, що має відношення до структури - концепція спеціалізованого розподілу праці - закріплення певної роботи за спеціалістами., тобто тими, хто здатен виконувати ії краще всіх з точки зору організації як єдиного цілого[20, с.90] В усіх організаціях, за виключенням самих дрібних, існує горизонтальний розподіл праці за спеціалізованими лініями. Якщо організація досить велика за розміром, спеціалістів групують разом в межах функціональної області. Не є виключенням в цьому випадку приватна комерційна фірма “Квіт” 2.1. Права, обовязки і відповідальність функціональних підрозділів, які приймають участь в процесі стратегічного планування Тепер розглянемо, як структура організації обумовлює рівні відповідальності, ступінь делегування повноважень, права і обов'язки персоналу та впливу на швидкість прийняття рішень. Відомо, що організація - це процес створення структури підприємства, яка дає можливість людям ефективно працювати разом для досягнення його цілей. Існує два основних аспекти організаційного процесу. Одним з них є поділ організації на підрозділи відповідно цілям і стратегіям, а інший, більш фундаментальний - взаємовідносини повноважень, що пов'язують вище управління з нижчими рівнями працюючих і забезпечують можливість розподілу і координації задач [20, с. 308]. При побудові структури системи управління необхідно дотримуватися певних принципів, бо структура є основою системи управління . Вона встановлює ті певні зв'язки між підрозділами , без яких не може функціонувати управління. Один з принципів побудови структури - це визначення ліній влади [27, с.67]. Концепція влади стверджує, що можна вимагати виконання чого-небудь від іншої людини. Розглянемо це на прикладі приватної комерційної фірми “Квіт”, керівником фірми є директор який наймає виконавчого директора шляхом укладення з ним контракту. Отже влада дається директором і реалізується через повноваження. Виконавчий директор фірми підзвітний директорові. Директор фірми є початком лінії влади в діях організації. В свою чергу він має право: 1. діяти на основі діючого положення без окремого доручення на це, по питаннях, що відносяться до компетенції фірми; 2. організовувати роботу фірми на основі колегіальності та єдиного начала в обговоренні і розв'язанні всіх питань по керівництву фірмою зі встановленням конкретної відповідальності посадових осіб за стан справ на дорученій ділянці роботи; 3. надавати пропозиції щодо структури фірми, добору, розміщенню керівників структурних підрозділів та спеціалістів; 4. здійснювати добір і розміщення робітників в фірми; 5. заохочувати працівників фірми та накладати на них стягнення, у відповідності з діючим законодавством; 6. перевіряти в межах своїх повноважень; 7. укладати договори з постачальниками товарів і товарно-матеріальних цінностей і вести з ними розрахунки; 8. затверджувати посадові інструкції і положення про структурні підрозділи фірми; 9. проводити збори трудового колективу по питанням що стосуються діяльності фірми; 10. вирішувати питання по забезпеченню фірми експлуатаційними матеріалами, обладнанням та іншим, для здійснення нормативного виробничого процесу; 11. планувати діяльність та визначати стратегію і основні напрямки розвитку фірми відповідно конюнктури ринку продукції, товарів, економічної ситуації та завдань. Отже ми бачимо, що директор може наймати працівників і за власним рішенням також наділяти їх владою. Але це влада іншого рівня. Вони підпорядковуються йому і реалізують свої повноваження, які не виходять за межі його повноважень. Так, виконавчий директор здійснює добір та розміщення керівників структурних підрозділів та спеціалістів і затверджує їх посадові інструкції. Таким чином будується ієрархія влади. Структура системи управління набуває ієрархічної форми. В кожній посадові інструкції визначено функції, обов'язки, права і відповідальність працівника, що займає певну посаду. Безпосередньо виконавчому директорові підпорядковуються: головний бухгалтер, економіст, начальник комерційного відділу, інженер з охорони праці та техніки безпеки, інспектор по кадрам, начальник відділу послуг. А також йому підпорядковуються начальники всіх структурних підрозділів у межах його прав, що перед бачені посадовою інструкцією. За погодженням з виконавчим директором вимагати від структурних