Организация ремонтного обслуживания на НГДУ

деталей. Машину, що поступила в ремонт, повністю розбирають, всі деталі підлягають дефектуванню. При цьому ті деталі, які ще придатні для використання передаються на склад, а решту або ремонтують або здають в металобрухт. Слюсарно-зборочна бригада проводить зборку машин із знеосіблених деталей, що поступають із складу. Загальнознеосіблений спосіб ремонту використовують на крупних ремонтних базах, що проводять ремонт великої кількості однотипного обладнання із взаємозамінними деталями. В умовах нафтогазової промисловості він використовується на центральних БВО та спеціалізованих ремонтно-механічних заводах. Даний спосіб ремонту є найекономнішим із трьох названих. Це пояснюється тим, що при цьому значно скорочується час простоїв в ремонті, підвищується ПП і якість робіт, знижується їх вартість.

2.5. Фактори, які впливають на формування ремонтного господарства НГВУ “Надвірнанафтагаз”.

Формування ремонтного господарства підприємства проходить під впливом наступних факторів: 1. Природні фактори, які обумовлюють інтенсивне фізичне зношення обладнання: - знаходячись на відкритому повітрі практично на протязі всього року, обладнання піддається шкідливому впливу навколишнього середовища; - багато вузлів і деталей працюють в умовах корозійного і абразивного середовища промивочних рідин, соленої води; - виснаженність газових і газоконденсатних родовищ, що вимагає додаткових зусиль для підтримання їх в робочому стані; - високий ступінь обводненості свердловин, що вимагає частого проведення ремонтних робіт; 2. Техніко-технологічні фактори: - вузли і деталі обладнання часто зазнають змінних технологічних навантажень (удари, вібрації); - складність робіт і недостатність спеціального обладнання для ремонту обладнання при транспортуванні примушує залучати до ремонтів підрядні організації; - низький коефіцієнт оновлення основних фондів, що вимагає більш частіших ремонтів; - висока частка застарілого обладнання; 3. Економічні фактори. - недостатність коштів для поновлення матеріально-технічної бази ремонтного господарства.

2.6. Методика розрахунку показників ряду динаміки.

Для того, щоб проаналізувати зміну показників в часі, використовують ряду динаміки. Для аналізу, який робиться на основі фактичних даних, застосовують наступні показники: 1. Абсолютний приріст: а) базисний tб= yt - yo (1) б) ланцюговий tл=yt - yt-1 (2) де yo,yt,yt-1- відповідно фактичний рівень показника в базовому, звітному і попередньому до звітного року. 2.Темпи зростання і : а) базисний ktб= yt / yo * 100 (3) б) ланцюговий ktл = yt / yt-1*100 (4) 3. Темпи приросту: а) базисний тtб = 100 (ktб - 1) (5) б) ланцюговий тtл = 100 (ktл - 1) (6) 4. Абсолютне значення 1% приросту: а) базисний для всіх t однаковий б) ланцюговий = t / тt = yt-1 / 100 (7) Абсолютний приріст характеризує швидкість зміни рівнів ряду динаміки за одиницю часу. Темпи зростання - це відносний показник динаміки, який показує у скільки разів більше чи скільки % даний рівень складає по відношення до рівня,що прийнятий за базу порівняння. Темп приросту показує як зміниться рівень ряду динаміки па протязі даного часу.

2.7. Показники для оцінки рівня організації виробництва на підприємстві.

Важливим етапом при проведені аналізу функціонування ремонтного господарства на підприємстві є оцінка рівня організаційної підготовки виробництва. Для цього використовують наступну систему показників. 1. Коефіцієнт пропорційності, що характеризує рівень пропорційності виробництва, визначається за формулою:

= (ві -впл) 2 / m (8) де m - кількість етапів, ві - пропускна здатність окремих етапів в прийнятих одиницях виміру, впл -обсяг виробництва по плану в прийнятих одиницях виміру. 2. Коефіцієнт безперервності, що характерезує рівень безперервності виробництва і визначає можливість скорочення переривів між технічними операціями, виражається формулою: kб= ттех / тц (9) де ттех - тривалість технологічної частини виробничого циклу, тц - загальна тривалість виробничого циклу. 3. Складовою надійності процесу є надійність обладнання, яке застосовується у виробництві, тому розраховують коефіцієнт надійності роботи обладнання. кн = тв / тв + тр (10) де тв - сумарні витрати у напрацюванні ГПА через відмови і простої в ремонті, в рік, м/год, тр - сумарне напрацювання ГПА, м/год.

2.8. Методика розрахунку показників ефективності ремонтного обслуговування.

Для оцінки рівня організації та ефективності ремонтного обслуговування необхідно мати певну систему показників. Для цього використовують дві групи показників: загальні і спеціальні. ЗАГАЛЬНІ: 1. Коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією. Характеризує відповідність рівня кваліфікації робітників кваліфікації виконуваних робіт і визначається за формулою: крк = ррб / рр (11) де ррб - середній кваліфікаційний розряд робітників, рр - середній розряд виконуваних робіт. 2. Коефіцієнт використання робочого часу : кврч = те / трм (12) де те - ефективний, фактично відпрацьований час одним робітником або групою робітників за даний період часу, люд/год або люд/днів, трм - максимально можливий фонд робочого часу за даний період, люд/год або люд/днів. Цей показник характеризує рівень використання максимального можливого робочого часу. Його можна розрахувати іншим способом: кврч = 1 - tвтр / трм (13) де tвтр - втрати робочого часу в процесі виконаня роботи, люд/год або люд/днів.

СПЕЦІАЛЬНІ: 1. Тривалість міжремонтного періоду. Характеризує в узагальненому вигляді якість проведених ремонтів, що проявляється в збільшенні ремонтного циклу і визначається за формулою: тмрп = тц / nр (14) де тц - тривалість фактичного циклу роботи обладнання, год, nр - кількість ремонтів в ремонтному циклі. 2. Коефіцієнт плановості ремонтного обслуговування. Характеризує рівень дотримання графіка планово-попереджувальних робіт: кпро = nд / nрл (15) де nд - кількість ремонтів, що проведені з додержанням планових термінів, nрл - загальна планова кількість всіх видів ремонтів. 3. Коефіцієнт частоти ремонтів. Показує кількість ремонтів, в середньому на одиницю обладнання за даний період часу. кчр = nрз / nо (16) де nрз - загальна кількість ремонтів, що проведені за даний період по видах обладнання. nо - кількість одиниць обладнання. 4. Коефіцієнт використання верстатного парку ремонтної бази за часом. Характеризується рівень екстенсивного його використання: кекс= тф / тп (17) де тф - фактичний час роботи обладнання за даний період часу, тп - плановий ефективний фонд часу роботи обладнання за той же період. 5. Специфічним показником, що характеризує рівень організації ремонтного обслуговування свердловин є коефіцієнт експлуатації,який визначається за формулою: ке = се / счд (18) де се - сумарний час роботи свердловин, счд - сумарний календарний час по діючому фонду свердловин. Аналіз всіх вищенаведених показників проводиться з метою виявлення резервів покращення організації та підвищення ефективності ремонтного обслуговування на НГВУ "