Организация ремонтного обслуживания на НГДУ

знизить затрати на ремонти. Точна кількісна оцінка цього зниження затруднена, так як затрати на ремонтні роботи визначаються великим числом факторів - режимами роботи ГМК, атмосферними умовами, умовами експлуатації, відпрацьованим моторесурсом ГМК, якістю проведених раніше ремонтів. Разом з тим, усунення перебоїв в роботі циліндрів і підвищеного закоксування вікон суттєво покращать надійність роботи ГМК. Для розрахунку приймемо, що впровадження СРС приведе до зменшення розходів на ремонт на 5%. Витрати на впровадження СРС склали - 594,37 грн. Розрахунок: 1. Розхід паливного газу, тис.м3 до впровадження СРС 1 ступінь - 1045 2 ступінь - 2007 3 ступінь - 1035 Всього - 4087 2. Економія паливного газу при впровадженні СРС,% 1 ступінь 4,5% - 47,025 тис.м3 2 ступінь 3,7% - 74,259 тис.м3 3 ступінь 5,8% - -60,03 тис.м3 Всього: 181,314 тис.м3 3. Витрати на ремонти, тис.грн - 10 4. Економія на ремонті, тис.грн - 10*0,05 = 0,5 5. Ціна паливного газу, грн/1000м3 - 0,00755 6. Економічний ефект за рахунок зниження розходу паливного газу( формула 20), тис.грн: 181,314 * 0 00755 = 1,369 7. Витрати на впровадження СРС, тис.грн: 0,59437/4 = 0,14859 8. Загальний економічний ефект, тис.грн: Е = 1,369 + 0,5 - 0,15*0,14859 = 1,84671 Даний розрахунок проведений за 1 квартал. Отже за рік: Ер = 7,39 тис.грн (умовний річний ефект). Досвід використання цього заходу показав високу його ефективність, що дозволило збільшити термін експлуатації компресорних циліндрів ГМК на 15% (збільшилась надійність експлуатації) і скоротити кількість ремонтів з 14 до 12 в рік. Як вплинув цей захід на показники ремонтного господарства підприємства (згідно формул 21-24): 1. Зниження собівартості одного ремонту: Так як витрати на ремонт в рік складають : 10*4 = 40тис. грн., а кількість ремонтів в році 14, то: до заходу: 40/14 = 2,85тис.грн. після заходу: (40 - 0,05*40)/14 = 2,71 тис.грн. С = (1 - 2,71/2,85)*100 = 4,9% 2. В результаті зменшення кількості ремонтів можна зменшити чисельність працівників, що займаються ремонтом у ГМК (чисельність майстерні - 26 чол.) Ч = 26*(14-12)/14 = 3,7чол. 3. В результаті цього збільшиться ПП ремонтного підрозділу (майстерні): Пр = (3,7/ 26 - 3,7)* 100 = 16,6% 4. Прибуток від зменшення витрат на проведення одного ремонту ГМК складе за рік: П = (2,85 - 2,71)* 12 = 1,68 тис.грн. Даний захід також вплинув на показники ефективності ремонтного господарства (табл.4.1.) Таблиця 4.1. Покращені показники ефективності ремонтного господарства. Показникидо заходу після заходу1. Тривалість фактичного циклу роботи обладнання (цилін. ГМК),год1564315643*1,15= 17989,452. Загальна кількість ремонтів компресорних циліндрів ГМК,шт1414*2607,2/2998= 123. Кількість одиниць обладнання,шт25254. Тривалість міжремонтного періоду ГМК,год2607,229985. Коефіцієнт частоти ремонтів0,560,486. Тривалість простою обладнання в ремонті, год2802407. Кількість ремонтів в ремонтному циклі66 Отже,даний захід дав змогу зменшити тривалість простою обладнання в ремонті на 15%, збільшити тривалість фактичного циклу роботи циліндрів на 2346,45 год, що збільшило тривалість міжремонтного періоду до 2998 год, причому коефіцієнт частоти ремонтів зменшився на 0,08. 4.2. Скорочення кількості ремонтів агрегатів ГПА шляхом попередження їх поломки встановленням системи захисту і діагностики ремонтів.

З попереднього аналізу видно, що кількість ремонтів ГПА збільшується з кожним роком на 11,8%, що приводить до збільшення перерозходу турбінного масла, погіршення умов експлуатації, збільшення витрат на ремонтні роботи. Як видно з аналізу показників ефективності ремонтного обслуговування, зменшується міжремонтний період агрегатів ГПА. Отже, на підприємстві є необхідність застосування заходів, які б покращили показники роботи ГПА. В НГВУ “Надвірнанафтагаз” встановлено 30 агрегатів ГГН-25. Були випадки, коли агрегати експлуатувались без відхилень від контрольних параметрів і при зупинці їх експлуатаційним персоналом для проведення технічного обслуговування при огляді бароскопом було виявлене значне їх пошкодження. Однак були і інші випадки, коли огляд не виявляв порушень, а через деякий час агрегат зупинявся аварійно по причині підняття температури газу і високої вібрації з появою чорного диму з вихлопної шахти ГПА. Створення системи захисту з вібраційного стану ГПА ГТН-25 забезпечує оперативність постановки діагностики агрегата і проведеня ремонтних робіт. Впровадження системи захисту з вібраційного стану дозволяє своєчасно відключити працюючий агрегат при перевищенні рівня вібрації допустимих значень і цим запобігти значних механічних поломок основних вузлів ГПА і зменшити кількість ремонтів на 20 %. Ефективність від впровадження заходу досягається за рахунок зміни режиму наробки в міжремонтний період, що відповідно приводить до зниження витрат на ремонт на 2,5%. Розрахунок проводиться з допомогою методики описаної в пункті 4.1.1. Крім цього використовується наступна формула: Дохід від впровадження аварійного захисту ГПА ГГН-25: Д = ( З1*(Nt/N1) - Зt ) *n (25) де З1, Зt - відповідно витрати на ремонт одного агрегату до і після впроводження заходу; N1, Nt - тривалість міжремонтного періоду (наробка в цей період) до і після заходу; n - кількість агрегатів, на яких впроваджується захід.

4.2.1. Розрахунок ефективності впровадження даного заходу.

1. Середня вартість одного ремонту ГПА, до заходу: 8,67 тис.грн. після: 8,67 - 8,67*0,025 = 8,45 грн. 2. Кількість ремонтів агрегатів в рік до і після впровадженого заходу: до: 15 шт після: 15 - 15*0,2 = 12 шт 3. Кількість агрегатів, на яких впроваджується система захисту: 30 шт 4. Тривалість міжремонтного періоду, год: до: 3504 після: 15*(3504/12) = 4380 5. Отже, дохід від впровадження аварійного захисту ГПА ГГН-25 визначається за формулою (25): Д = ( 8,67 * (4380/3504) - 8,45) * 30 = 71,54 тис.грн. 6. В результаті зменшення кількості ремонтів в рік, коефіцієнт частоти ремонтів зменшиться з 0,5 до 12/30 = 0,4. 7. Процент зниження собівартості ремонтів складає: С = (1 - (8,45/8,67) *100 = 2,5% 8. В результаті зменшення кількості ремонтів зменшується чисельність ремонтників: Ч = (26*(15 - 12))/15 = 5,2 чол. 9. В результаті цього збільшиться ПП механічної майстерні: Пр = 5,2/(26 - 5,2)*100 = 25% Отже, покращені показники ефективності ремонтного обслуговування занесемо в таблицю 4.2. Таблиця 4.2. Покращені показники ефективності ремонтного господарства.

Показникидо заходупісля заходу1. Вартість одного ремонту, грн.8,678,452. Кількість ремонтів агрегатів, шт в рік15123. Тривалість міжремонтного періоду, год350443804. Коефіцієнт частоти ремонтів0,50,4 Отже, впровадження системи аварійного захисту дало змогу зменшити кількість ремонтів на 3, збільшити тривалість міжремонтного періоду на 867 год. і зменшити коефіцієнт частоти ремонтів на 0,1, що принесе прибуток підприємству на суму 71,54 тис.грн. Висновки.

Ремонтне господарство є важливим підрозділом підприємства, який забезпечує неперервний і нормальний хід виробничого процесу.