Вопросы на экзамен по международным отношениям и внешней политике

лютого 1986 року підписується Єдиний європейський акт. На середину 80-х років країни-члени ЄЕС прийшли до висновку, що ЄЕС як суто економічна структура вже себе вичерпала і готова поширити свою сферу впливу на всі сфери буття людини (окрім військової). Першим кроком мала стати уніфікація законодавства західноєвропейських країн (що і було зроблено підписанням Єдиного європейського акту). В ньому мова йшла про уніфікацію більш ніж 300 норм внутрішнього законодавства. Було також встановлено термін до 1січня 1993 року для створення “єдиної Європи”. У 1986 році також починаються переговори про підписання нового документу, який би інституціоналізував повне обєднання Європи. 7 лютого 1992 року було підписано Договір про Європейсткий Союз у м. Маастрихт (Голландія). В ньому було закладено концепцію трьох опор ЄС: 1. інституціональна: 4 наднаціональних органи управління єдиної Європи: Європейська комісія, Європейська Рада, Європарламент та Європейський суд; 2. єдина зовнішня політика та політика безпеки; 3. єдина політика в галузі внутрішніх справ. З 1 листопада 1993 року Маастрихтський договір набув чинності і замість ЄЕС було утворено Європейський союз. Через два роки після цієї події (1 січня 1995 року), до ЄС приєднуються 3 країни: Австрія, Фінляндія та Швеція. Велися переговори про вступ до ЄС з Норвегією, однак на референдумі більшість населення Норвегії проголосувала проти. Називають 2 причини цього: 1) традиційно у скандинавських каїнах соціальні стандарти знаходяться на значно вищому рівні, і вступивши до ЄС країна мала б знизити свій рівень; 2) Норвегія єдина країна з 4-х, яким пропонувався вступ, має достатньо ресурсів для власного існування. 101. Міжурядова конфренція ЕС 96-97рр. 2 стаття Маастрихтського договору обумовлювала, що після створення ЄС повинна бути скликана міжурядова конференція, яка повинна критично розглянути, наскільки Маастрихтська угода втілюється у життя і наскільки вона відповідає реальності. Тому на початку 1996 року була скликана Міжурядова конференція ЄС (МК ЄС), яка розпочала роботу 29 березня 1996 року. Вона розглядала три основні блоки питань: 1) Питання економічного та валютного союзу ЄС (“зона євро”). Було представлено такі пропозиції щодо критеріїв країн: q зниження критеріїв до реального стану справ; q не знижувати критерії, а ввести поняття “умовної відповідності” всіх тодішніх членів ЄС; q Німеччина та Франція говорили про те, що нову валюту слід вводити в країнах “твердого ядра” ЄС, а інших країн приймати відповідно з критеріями. Перша пропозиція була відхилена, а дві інші схвалені. До так званого “твердого ядра” ЄС було включено такі країни: Німеччину, Люксембург, Францію, Бельгію, Голландію, Австрію, Фінляндію та Ірландію. Були визначено два етапи введення євро: з 1 січня 1999 року у безготівкові розрахунки, а з 1 січня 2002 року в готівковий обіг. 2) Питання розширення ЄС. Дискусії на МК ЄС зводилися до того, що на членство у відносно недалекій перспективі можуть претендувати 13 країн: 10 Південно-східної Європи, а також Кіпр, Мальта та Туреччина. В якості негативних причин було названо: q невідповідність економічної та фінансової системи; q відсутність належної демократії; q наявність внутрішнього політичного конфлікту (курдська проблема). 3) Надання ЄС військового виміру. З 1954 року у ЄС окрім НАТО, існувала така військова структура як Західноєвропейський Союз (договір ратифіковано у 1955 році). У 90-ті роки почали висувати пропозиції про включення ЗЄС до складу ЄС у якості військового блоку. Однак спільних позицій з цієї точки зору не було. Проти категорично виступали Великобританія, Данія та Португалія. В ході МК ЄС це питання було відхилено. МК ЄС завершилася 17 червня 1997 року, але остаточний договір, який став результатом її роботу було підписано 2 жовтня 1997 року в Амстердамі. 102. Амстердамський договір Маастрихтський договір обумовлював, що після створення ЄС повинна бути скликана міжурядова конференція, яка повинна критично розглянути, наскільки Маастрихтська угода втілюється у життя і наскільки вона відповідає реальності. Тому на початку 1996 року була скликана Міжурядова конференція ЄС (МК ЄС), яка розпочала роботу 29 березня 1996 року. МК ЄС завершилася 17 червня 1997 року, але остаточний договір, який став результатом її роботу було підписано 2 жовтня 1997 року в Амстердамі. Основними принципами цього договору були: q розширення діяльності ЄС у боротьбі з дискримінацією; q посилення співробітництва між митницями, судовою владою та поліцією країн членів у боротьбі зі злочинністю та наркотиками; q визначення боротьби з наркотиками особливою метою ЄС; q поміщення боротьби з безробіттям в центр політики ЄС; q укріплення положень системи європейських договорів щодо усунення нерівності (особливо стосовно жінок, інвалідів та меншин); q визначення захисту навколишнього середовища важливим аспектом діяльності ЄС; q висунення захисту справ споживачів у ранг пріоритетів ЄС; q укріплення прав робітників шляхом визнання Хартії основних прав робітників; q надання ЄС нових механізмів у боротьбі з бідністю; q посилення ролі ЄС на світовій арені. Амстердамський договір мав вступити в силу 1 січня 1999 р., якщо всі країни-члени його ратифікують. У трьох країнах-членах (Ірландія, Португалія та Данія) ратифікація договору здійснювалась через референдум.

2. Системний підхід до вивчення міжнародних відносин. 1 3. Типи контролю за міжнародною системою. 2 4. Структура міжнародної системи. 2 5. Основні характеристики Віденської системи міжнародних відносин. 2 6. Версальська система міжнародних відносин. 3 7. Постдамська система міжнародних відносин. 3 8. Характер та цілі першої світової війни. 4 9 "Геополітичні наслідки першої світової війни" 4 10 "Причини першої світової війни" 5 11 "Створення Ліги націй та її діяльність" 6 12 "Завершення першої світової війни та її наслідки" 7 13 "Основні проблеми міжнародних відносин після першої світової війни (мирне врегулювання, Російське та Німецьке питання)" 7 14 "Декрет про мир і мирна програма Вільсона (14 пунктів): порівняльний аналіз" 9 15 "Концептуальні підходи держав переможець до розробки мирних договорів з Німеччиною та її союзниками на Паризькій конференції" 9 16 "Мандатна система" 10 17 "Російське питання на Паризькій мирній конференції" 11 18 "Вашингтонська конференція та її рішення" 11 19 "Генуезька конференція" 12 20 "Рапальський договір" 13 21 "Перша криза Версальської системи та її врегулювання (репарації, Рурська криза, план Дауеса)" 13 22 "Конференція в Локарно" 14 23 "Підготовка та підписання пакту Бріана-Келога" 14 26. Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933 -1935 рр. 15 27. Проект "Східного пакту" 16 28. Укладення договорів про взаємодопомогу між СРСР і Фр, СРСР і Чехосл. 16 29. Італо-ефіопська війна (позиція держав, Ліги Націй) 17 30. Політика невтручання в іспанські справи. Криза Ліги Націй 18 31. Становлення блоку агресорів 20 32. Криза Вашингтонської системи (агресія Японії) 21 33. Поширення японської агресії в Китаї та