Разработка маркетинговой программы

проведення в Ганновері Всесвітньої виставки 'ЕКСПО-2000" під девізом "Людина Природа Техніка". Ведучими міжнародними виставочними організаціями є: · Міжнародне виставочне бюро (BIE); · Міжнародна федерація виставочних послуг (IFES); · Міжнародний виставочний союз (UFI). На підставі наявних даних, Європа по історичним, геополітичним, економічним і іншим причинам продовжує бути метрополією торгових ярмарків і виставок, що, однак, не знижує значення виставочної діяльності на Північно-американському континенті і в, що розвивається бурхливо, Південно-східній Азії. Серед європейських країн особливе місце в проведенні такого роду заходів займають, в порядку значимості, Германія, Франція, Італія, за якими слідує Великобританія. При цьому, однак, необхідно відзначити і виставочну діяльність, що заслуговує уваги в менш великих країнах, таких як, наприклад, Іспанія, Бельгія, Голландія та ін. На міжнародному ринку ярмарків і виставок безспірна першість Германію з її відомими ярмарковими і виставковими комплексами в Гамбурзі, Берліні, Кельні, Лейпцизі, Мюнхені, Дюссельдорфі, Франкфурті і інших містах, підтверджується тим фактом, що 2/3 найбільш популярних з існуючих в всьому мирі міжнародних галузевих ярмарків проводяться в цій країні. Франція є другою по значенню країною з розвиненими традиціями проведення торгових ярмарків. В протилежність Германії й Італії, прийнята в Франції централізована система завадила розвитку великої кількості виставочних комплексів в інших містах, окрім Парижу і Ліона. В Франції щорічно проходить біля 1000 різноманітних виставок, причому тільки в ста з них приймають участь зарубіжні експоненти. Незважаючи на велику кількість виставок, що проводяться в Франції, приплив на них іноземних відвідувачів порівняно невеликий і складає лише 7% від загального числа відвідувачів. В Італії, де також розвинуті виставочні традиції, щорічно проводиться 750 різноманітних виставок в 41 місті, з яких тільки 1/6 претендує на зарубіжну участь. Серед міст-упорядників перше місце займає Мілан, де проходить 86 виставок з 31 тис експонентів і 2.6 млн. відвідувачів, з яких 9% - із-за кордону. Інші міста зі значною виставочною діяльністю - це Верона, Генуя, Бари і Турін. В Великобританії кожний рік минає біля 700 виставок, в яких бере участь більш 100 тис експонентів. Головною характерною рисою виставок, що тут проводяться, є їхні малі розміри, регіональний масштаб і зосередження в Лондоні і Бірмінгемі. Незважаючи на млявість, що спостерігається в цій країні в відношенні організації виставок міжнародного, значення, британцям притаманна вражаюча активність в якості упорядників виставок в всьому мирі. Так, особливої відомістю користуються британські фірми. Reed Exhibition, що організує біля 800 виставок в 25 країнах, з яких 92 в Європі, ЕМАР Мас1агеп Exhibitions, Тhе Моngomery Gгоuр, Philbeach Events, МаскВгооks Exhibitions Ltd тощо. Ярмарки і виставки користуються великою популярністю і в Північній Америці і, особливо, в США, достатньо сказати, що в 80-ті роки сумарна виставочна площа збільшилася на 43%. В США і Канаді, згідно даним видання "Trade Show Week Data Book", щорічно проводиться біля 4.2 тис виставок. Однак, більш динамічний розвиток ярмарочно-виставкової діяльності у порівнянні з Європою і Америкою спостерігається в країнах Південно-східної Азії. В нинішній час в Японії проводиться приблизно 420 виставок з яких тільки 1/4 носить міжнародний характер. В Китаї кількість виставок, що скадало 75 в 1990 р. досягло в 1994 р. 201, тоді як в "Співтоваристві Тигрів" за той же період кількість виставок збільшилася більш ніж в 2 разу і досягла 226. Згідно прогнозам фахівців, навальний розвиток технології, короткий термін життя новинок, і переміни в економічній, політичній і демографічній ситуації передбачають грядущий перелом розвитку інституту ярмарків/виставок, з яким очікуються: 1) зміцнення транснаціонального характеру вже знаменитих і широко визнаних торгових ярмарків і виставок з паралельним зведенням до мінімуму можливості виникнення нових подібного масштабу; 2) активізація діяльності крупномасштабних міжнародних ярмарків/виставок за межами місця їхнього проведення; 3) багаторазове збільшення кількості ярмарків/виставок з подібною або спорідненою тематикою (наприклад, електронна технологія); 4) підсилення попиту з боку дрібних і середніх підприємств на участь в ярмарках і виставках національного масштабу; 5) збільшення ролі послуг в якості об'єкту експонування; 6) підвищення значення для малих підприємств регіональних виставок 7) перегляд питання про "відкриття дверей" деяких виставок для широкої публіки при точному, однак, дотриманні їхнього комерційного характеру. В відношенні мети участі, буде тривати «зіткнення» між продавцями і покупцями, оскільки все більше число відвідувачів буде зосереджувати свій інтерес на отриманні інформації в протилежність експонентам, що будуть додавати всіх зусилля для забезпечення безпосередніх торгових відносин. Цей факт підтверджується результатами спеціальних досліджень, згідно яким тільки один з п'ятих відвідувачів ярмарків/виставок товарів широкого споживання готов укласти комерційну угоду в період роботи ярмарки/виставки. Стенд, з точки зору зовнішнього вигляду і функціональних якостей, переросте в додаткову сферу конкурентної боротьби між експонентами. Винахідливі поєднання різноманітних комунікаційних засобів, таких як монітори, мультиплікація, лазерні промені, щедро надаються сучасною технологією, змінять його традиційну форму, що існувала до нинішнього часу. І нарешті, поєднання безпосередньої комунікації за допомогою кваліфікованого персоналу, певно призведе до багаторазового збільшення витрат на навчання персоналу і підготовку відповідних комунікаційних матеріалів з метою збереження підприємницької індивідуальності і пропаганди марки фірми експонента. Виставкова діяльність в Україні стає в все більшій мірі самостійним сектором економіки, через який приходять необхідні товари і послуги із-за кордону, надходить на внутрішнє ринок найбільш конкурентноздатна продукція вітчизняного виробника і формується значна частина експортного потенціалу. Сьогодні в Україні щорічно проводиться 250 - 300 виставок. З них тільки 10-15 можуть бути віднесені до категорії міжнародних по змісту і рівню організації і виявляють реальний вплив на формування ринку і структури промислового і сільськогосподарського виробництва, науково-технічних програм нашої країни. Цей пов'язане з тим, що в нинішній час в країні майже немає виставочних центрів, що відповідають міжнародним стандартам, а відповідно і виставок, що дадуть можливість в повній мірі вивести на внутрішнє ринок і за кордон конкурентоспроможні вітчизняні товари, а також привернути на ринок України зарубіжні фірми, що виробляють найкращі товари. Крім того це не дозволяє одержувати від експонентів солідні валютні надходження за послуги і за роботу сервісної сфери (в ведучих країнах Європи держава від виставочної діяльності одержує валютні прибутки) В Україні налічується 35-40