Лизинговые операции коммерченских банков

Розмір комісійних виплат визначається за формулою: П(ком)= К х С(ком) / 100, де С(ком)- ставка комісійної винагороди. Розрахунок платежів за додаткові послуги лізингодавця проводиться за формулою: П(у)= Р(к) + Р(п) + Р(р) + Р(д), де Р(к)- командировочні витрати працівників лізингодавця; Р(п)-витрати на послуги (юрконсультації та ін.); Р(р)- витрати на рекламу лізингодавця; Р(д)-інші витрати на послуги лізингодавця. Розрахунок ПДВ, що вноситься лізингодавцем до бюджету: П(д)=В х 20 / 100, де В- виручка по лізинговій угоді. В= П(к) + П(ком) + П(у) Так, загальна сума лізингових платежів складе: Л(п)= А + П(к) + П(ком) + П(у) + П(д). Дія лізингової угоди може бути припиненою, якщо настала одна з подій, вказаних в розділі “Експлуатація та повернення обєкту лізингу” договору лізингу. В цьому випадку у відповідності з угодою лізингоодержувач повинен виплатити лізингодавцю суму закриття угоди. В неї включаються: сума невиплачених лізингових платежів Л(н)=Л(п)-Л(ф), де Л(ф)- фактично внесені лізингові внески; залишкова вартість обєкту лізингу на момент закінчення строку лізингу: С(0)= С А; неустойка Н=С(с) х (С(к) / 100 + С(ком) / 100), де С(с)=середньорічна вартість обладнання за період з моменту припинення дії угоди до повної амортизації обладанання, С(с)=t (С(н) + С(к)) / 2, де С(н)- вартість обладанання на початок року, що іде після припинення лізингової угоди, С(к)- на кінець року відповідно, t-період, що залишився до повної амортизації обладнання. Таким чином сума закриття угоди З= Л(н) + С(0) + Н. Розглянемо приклад розрахунків лізингових платежів по угоді банковського лізингу. Банком “Олбанк” та фірмою “Талбот” було укладено угоду про здійснення операцій оперативного лізингу по передачі строком на 2 роки з правом наступного викупу 5-ти компютерів, загальна вартість яких складала 21580 грн. В угоді передбачено виплату авансу у розмірі 5 тис. грн., всі інші лізингові платежі відбуваються щоквартально збільшуючимися розмірами. Процент комісії по лізингу для першого року був встановлений в розмірі 58% річних, для другого- 55%. Щорічна норма амортизації обладнання дорівнює 25%. Для проведення розрахунків лізингових платежів нам необхідно знати середньорічну вартість обєкту лізингу. Її знаходження подано у таблиці 1. Таблиця 1. Середньорічна вартість компютерів у періоди дії лізингової угоди

Розрахунок суми лізингових платежів по роках: 1-й рік: Сума амортвідрахувань А(1)= 21580 х 10 / 100 = 5395 грн. Розмір комісійних виплат банкові П(ком1)=18882,5 х 58 /100=10951,85грн. Виручка В=10951,85грн.; ПДВ= 10951,85 х 0,2=2190,37грн. Загальна сума лізингового платежу: Л(п1)= 5395 + 10951,85 + 2190,37=18537,22грн.

2-й рік: Сума амортвідрахувань А(2)= 21580 х 10 / 100 = 5395 грн. Розмір комісійних виплат банкові П(ком2)=13487,5 х 55 /100=7418,12грн. Виручка В=7418,12грн.; ПДВ= 7418,12 х 0,2=1483,62грн. Загальна сума лізингового платежу: Л(п2)= 5395 + 7418,12 + 1483,62=14296,74грн.

Загальна сума лізингових платежів за час дії лізингової угоди складе: Л(п)= 18537,22 + 14296,74= 32833,96 грн. Графік виплати лізингових внесків виглядатиме наступним чином: ДатаСума, грн. Аванс: 01.01.1997 року5000Лізингові платежі:01.04.1997 року70001.07.1997 року150001.10.1997 року275001.01.1998 року360001.04.1998 року485001.07.1998 року575001.10.1998 року86383,96Разом:32833,96 Залишкова вартість обладнання складе 21580 х 2 х 25 /100=10790 грн. При бажанні після закінчення строку дії угоди лізингу, у відповідності із договором, фірма може викупити за цю суму обладнання у свою власність. Розділ ІІІ. Проблеми та перспективи розвитку проведення лізингових операцій комерційними банками в Україні.

Розглядаючи проблеми проведення лізингових операцій комерційними банками України, треба виділити два їх аспекти: правовий та економічний. Як уже відзначалось, прийняття у 1997 році закону “Про лізинг” було значним проривом у формуванні правової бази проведення лізингових операцій. Але разом з тим цей закон має ряд явних “білих плям” у цьому законі, головними із яких є такі: обмеження обєктів лізингу, зокрема можливість передачі в лізинг лише майна, що належить до основних фондів, що не відповідає світовій практиці лізингу, згідно з якою обєктами лізингу є і майнові комплекси підприємств, і майнові права та інші нематервальні активи; визначення у ст.4 закону лише двох видів (фінансовий та оперативний) та трьох форм (пайовий, зворотний, міжнародний) лізингу є недостатнім з огляду на вимоги практики; “незадовільне розмежування понять фінансового та оперативного лізингу. За кількісним критерієм, що подано як основний, договори лізингу зі строком дії 69-90% від терміну повної амортизації обєкта лізингу підпадають під обидва визначення. Інший критерій- можливість викупу майна- є якісним і тому мав би бути головним”; зі статті 18 “Амортизаційні відрахування” в процесі доопрацювання закону було вилучено конкретний розмір максимально можливого коефіцієнта прискорення амортизації (у сусідніх державах дозволяється прискорена амортизація з коефіцієнтом до 3), а регулювання її прискорення сьогодні відбувається за законом “Про оподаткування прибутку підприємств” у спосіб, який не відповідає потребам амортизації обєктів лізингу; у процесі роботи над проектом зхакону з нього було вилучено статті, що надавали пільги субєктам лізингу з оподаткування прибутку та доданої вартості. Крім того, на нашу думку невиправданим є обмеження проведення лізингових операцій банками, що відбувається внаслідок дотримання закону “Про банки і банківську діяльність”, в якому сказано, що банки можуть здійснювати операції придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг), тобто фактично забороняється проведення банками операцій суборенди та сублізингу. Виходячи з вищесказаного, можна сказати, що нагальними завданнями вдосконалення правового регулювання лізингу є прийняття змін і доповнень до Законів України “Про оподаткування прибутку підприємств” та “Податок на додану вартість” з метою приведення їх положень у відповідність із прийнятим Законом України “Про лізинг” і забезпечення економічного стимулювання розвитку лізингу; розроблення передбачених Законом України “Про лізинг” підзаконних актів та інших нормативно-методичних документів. Переходячи до економічного аспекту проблем та перспектив розвитку проведення лізингових операцій банками України, почнемо з засад тих переваг, що спонукають та спонукатимуть у майбутньому економічних субєктів (підприємств, банків, лізингових компаній) до розширення обсягів проведення саме лізингових операцій. Для лізингоодержувача це: - можливість уникнути залучення кредитів для придбання техніки із інших джерел фінансування (у тому числі власних), що дасть можливість використовувати ці джерела для інших потреб; - достатня гнучкість лізингових платежів (можливість зростаючих, спадаючих виплат, можливість компенсаційних виплат та ін.); - відсутність витрат, повязаних з володінням майном та веденням бухобліку, особливо при