Основи побудови обліку праці та її оплати

МІНІСТЕРСИТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦЕНТР МАГІСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСОВА РОБОТА На тему: “ОСНОВИ ПОБУДОВИ ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ” Студентки: Литвинової В.Є. Спеціальність: “Облік і аудит в управлінні підприємницькою діяльністю” Викладач: Сопко В.В. КИЇВ 2001 ЗМІСТ Вступ 3 1. Заробітна плата, як важлива складова частина системи соціально-трудових відносин 5 1.1. Економічний зміст поняття «заробітна плата» 5 1.2. Системи, форми та види оплати праці 7 1.3. Нормативні документи регламентуючі питання оплати праці 14 2. Облік праці та заробітної плати 19 2.1. Облік особистого складу та використання робочого часу 19 2.2. Порядок нарахування заробітної плати працівникам 21 2.3. Облік оплати відпусток 26 3. Облік розрахунків з працівниками по заробітній платі 29 3.1. Утримання з заробітної плати 29 3.2. Натуральна оплата праці 30 Висновок 32 Використана література 36 Вступ Праця робітників є необхідною складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеного матеріального та духовного блага виражається у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці. Заробітна плата один з найважливіших засобів підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту. Це один з основних стимулів та мотиваторів праці. Збільшення суспільної продуктивності обумовлено, насамперед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи. В умовах переходу економіки України до ринкового механізму функціонування, дуже важливими задачами є прискорення науково-технічного прогресу, зменшення використання “живої” праці, механізація трудомістких робіт, оптимізація використання трудових ресурсів, зменшення втрат робочого часу. Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад, форми і системи оплати праці, преміювання. Облік праці і заробітної плати одна з найважливіших і складних ділянок роботи, що потребує точних і оперативних даних, у яких відбиваються зміни чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат. Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі обліку на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства. Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством. Дуже важливо відображати економічно достовірну та обґрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміку показників про працю, нагляд за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві. На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати. На підприємстві облік чисельності робітників та службовців, їх заробітної плати повинен бути документальним, достовірним та однаковим у всіх галузях господарювання. Робітники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору на підприємстві у відповідності з Законом України, що конкретизує права та обовязки робітників, а також оплату за виконану роботу, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку. У звязку з цим на підприємстві організується оперативний та бухгалтерський облік праці та її оплата. З метою виконання задач, що стоять перед обліком, на підприємстві обовязково повинен бути контроль: – за чисельністю персоналу та використанням робочого часу; – за правильністю документального оформлення виробки робочих та службовців; – за своєчасним нарахуванням заробітної плати та допомог, а також їх видаванням; – за своєчасним утриманням сум податків та перерахування їх до бюджету; – планування звітів про працю. Складність ситуації, яка склалася на сьогоднішній день, з питання розрахунків з працюючими, пояснює актуальність вибраної теми. 1. Заробітна плата, як важлива ланка системи соціально-трудових відносин 1.1. Економічний зміст поняття «заробітна плата» Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційні засади оплати праці ацівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сферою державного і договірного регулювання оплати праці. Він спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційна виплати, передбачені чинним законодавством, премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій. Існують таки види додаткової заробітної плати: за роботу у понаднормовий час; за сполучання професій; за роботу в нічний час; надбавки та доплаті по тарифним ставкам та посадовим окладам кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідній роботі, за висококваліфіковану майстерність, як правило, встановлюються диференційовані надбавки до тарифних ставок робочих. Конкретний відсоток надбавки визначається в колективному договорі, який повинен враховувати що відповідає мінімуму по такій надбавці, визначені в генеральній або галузевій угоді. Мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за простій, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи). з 01.07.2000р 118 грн. До мінімальної заробітної плати не включаються: доплати; надбавки; заохочувальні і компенсаційні виплати. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать надбавки і доплати, не передбачені чинним законодавством і понад встановлені розміри; винагороди за підсумками роботи за рік; премії