Облік валютних операцій

14.Зобов”язати керівництво підприємства вжити всі можливі заходи по поверненню в Україну валютних цінностей. 15.Здійснити аналіз заходів керівництва підприємства щодо стягнення зовнішньоекономічної дебіторської заборгованості з нерезидентів: · подання позову до арбітражних судів; · направлення матеріалів до правоохоронних органів. 16.Передати рішення судових органів про стягнення заборгованості з нерезидентів на користь українських підприємств до МЗЕЗіТ, який є захисником економічних інтересів України та законних інтересів суб”єктів ЗЕД. 17.Державним податковим інспекціям на місцях у триденний термін подавати до підрозділів податкової міліції відомості: · щодо відкриття з порушенням встановленого порядку валютних рахунків за межами України; · використання цінних паперів суб”єктами підприємницької діяльності України за її межами; · приховування валютної виручки за кордоном; · неповернення валютних цінностей у законодавче встановлені терміни. 18.Перевірити правильність відображення в бухгалтерському обліку операцій по експортованих товарах, роботах, послугах. 19.Перевірити правильність обчислення податку на прибуток, отриманого від реалізації експортованих товарів. 20.Розробити рекомендації щодо запобігання відтоку валютних цінностей за межі України. Для запобігання відтоку валютних цінностей за межі України необхідно: 1.Проаналізувати причини , що призводять до виникнення заборгованості за розрахунками згідно із зовнішньоекономічними договорами; 2.Розробити рекомендації щодо запобігання відтоку валютних цінностей за межі України для державних органів виконавчої влади; 3.Проаналізувати стан контролю з боку регіональних комісій при обласних державних адміністраціях з питань повернення в Україну валютних цінностей, по виконанню органами виконавчої влади вимог ст.37 Закону україни “Про зовнішньоекономічну діяльність”; 4.Забезпечити МЗЕЗіТ опублікування в засобах масової інформації переліку нерезидентів, до яких застосовані спеціальні санкції; 5. Передати матеріали, що свідчать про незаконне знаходження інвестицій підприємств за межами України, до підрозділів податкової міліції з метою притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб. 6.Забезпечити перевірки всіх підприємств, які продекларували наявність валютних цінностей за кордоном. 7.Підрозділам валютного вонтролю та податкової міліції ДПА України зійснювати перевірки діяльності банків країн СНД на території України, які сприяють незаконному відтоку валютних цінностей. 8.Постійно працювати над пропозиціями щодо вдосконалення законопроектів , які будуть сприяти запобіганню відтоку валютних цінностей за межі України. До Глухівецького каолінового комбінату була застосована спеціальна санкція, що передбачена Нказо МЗЕЗторгу № 434 від 16.06.99. за прострочену дебіторську заборгованість по контракту № 15\321 з АТ “Свєтлогорський целюлозно-паперовий комбінат” в сумі 24.97 дол. США. Ця сума фактично є комісійною винагородою за проходження платежу через рахунки іноземного клієнта. Відділом валютного контролю державної податкової інспекції у Козятинському районі підприємству була нарахована пеня в сумі 47.31 грн за порушення вимог ст.2 Закону України від 23.09.94 “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та у відповідності з п. 2 Закону України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 07.05.96. Запропоновано відмінити спеціальну санкцію , що застосована Наказом МЗСторгу № 434 від 16.06.99 у зв”язку з погашенняім дебіторської заборгованості по даному контракту. З метою повного та достовірного контролю за своєчасністю розрахунків по зовнішньоекономічних операціях відділом валютного контролю ДПІ у Козятинському районі щомісячно проводяться перевірки щодо дотримання вимог валютного законодавства виробничо-комерційним підприємством “Регул”. На мій погляд недостатня увага з боку контролюючих органів пиділяється подачі до МЗЕЗіТ матеріалів про порушення вимог чинного законодавства для застосування спеціальних санкцій. До нашого підприємства санкція була застосована лише 1 раз. Керівництво підпріємства також не приймає рішучих мір по ліквідації дебіторської заборгованості. Тепер розглянемо основні методи контролю зовнішньоекономічних операцій.

3.2. Організація та методика проведення контролю та аналізу валютних операцій.

Фінансово-господарський контроль підприємств при ринкових відносинах наповнюється іншим змістом. Виникла нова форма фінансово-господарського контролю-аудиторський контроль. Це незалежний контроль , який здійснюють аудиторські фірми за договорами з підприємствами. Виконують його аудитори. Аудит є моральним стимулом для чесної роботи службовців фірми. Розуміння того, що всі записи та звіти будуть проаналізовані незаінтересованими особами, змушує службовців акуратно вести облік і складати звітність про господарську діяльність підприємства. Поширена думка про те, що аудит необхідний лише для великих підприємств із складною структурою, або компаній. Проте дуже часто проведення аудиторської перевірки має переваги навіть у тих випадках, коли з погляду закону вона не обов”язкова. В сучасних умовах розвитку ринкових відносин функцією незалежного аудиторського контролю є сприяння встановлення економічних зв”язків між виробничими підприємствами і торгівлею, розвитку маркетингу. Економічна доцільність зовнішньоторгівельного обміну визначається зіставленням суспільних витрат праці на виробництво експортованої продукції із затратами, які б мали місце при самостійному виробництві продукції замість імпортованої. Для оцінки аудитором економічної ефективності діяльності зовнішньоторгівельного підприємства використовують показники валютної (бюджетної )ефективності . Початкові дані для розрахунку цих показників мають постачальники експортної продукції, замовники імпортованих товарів і зовнішньоторгівельні підприємства Показники бюджетної ефективності експорту Е1 та імпорту Е2 при розрахунках аудитори визначають за такими формулами: Е 1 = В1 \З1 Е 2 = З2 \В2, ( 3.1) де В1 -чистий валютний виторг, приведений до внутрішньої валюти за офіційним курсом; З1 - повні витрати у власній валюті україни на експорт продукції ( оптова або погоджена з постачальником відпускна вартість , збільшена на транспортні та інші накладні витрати ); З2 -вартість реалізованої імпортної продукції вітчизняним замовником у власній валюті України за оптовими або договірними цінами , за вирахуванням транспортних і накладних витрат В2 -повні валютні витрати на імпорт продукції, притведені до внутрішньої валюти за офіційним курсом, з урахуванням транспортних та накладних витрат. В основу чистого валютного виторгу і повних валютних витрат покладено зовнішньоторгівельні ціни, близькі до цін світового ринку, що під впливом конкуренції наближаються до вартості, яка відбиває суспільно-необхідні затрати праці на виробництво продукції. Обрахуємо показник економічної ефективності експорту по контакту № 15\70 від 05.11.97 з ТОК Кланка” (Литва).