Облік нематеріальних активів

відміну від прав на винаходи, де потрібно для підтвердження даного права подати заявку й одержати патент, не потребує виконання подібних формальностей, як і не є обовязкової реєстрація авторського права в Державному агентстві України по авторських і суміжних правах. Варто нагадати, що в галузі володіння авторськими правами варто розрізняти: – немайнові права (права на авторство й імя) не можуть бути предметом угод, тобто не можуть передаватися іншим особам; – майнові права (право на володіння, використання і розпорядження результатами творчої й інтелектуальної діяльності). Окремо варто зупинитися на таких правах, як права на використання компютерних програм. Це достатньо поширений вид нематеріальних активів і питання по їхньому обліку виникають досить часто. Тим часом, вирішити їх неважко. У першу чергу варто визначити, який програмний продукт придбало підприємство. І головне памятати, що дискета (лазерний диск або інший носій інформації) разом із записаними на ній магнітними сигналами річ матеріальна. Підприємство (покупець) у такому випадку сплачує тільки за дискету, отже, використовує її як малоцінний інвентар (оборотний або необоротний залежить від ціни і терміну використання). Купити магнітний носій разом із записаної на ньому інформацією це все одно, що купити книжку (друкарську інформацію). Отже, якщо факт придбання програмного продукту обмежується купівлею дискети тоді про придбання НМА не може бути і мови. Зовсім інше, якщо шляхом укладання угоди з автором або ліцензіаром підприємство купує право використовувати даний програмний продукт. Право річ нематеріальна. Відомо, що це право підприємство може придбати разом із матеріальним носієм. Проте в даному випадку ці речі (матеріальну і нематеріальну) не варто розєднувати з метою бухгалтерського обліку. Вартість носія інформації це складова первинної вартості нематеріального активу. У випадку ж придбання компютерної програми без фізичного носія, тобто коли вона встановлюється безпосередньо на жорсткий диск (вінчестер), це нематеріальний актив, так би мовити, у „чистому виді” і суперечок щодо обліку дискет не виникає. Проте і тут є одне „але”. Так, у випадку придбання компютера разом із програмним забезпеченням (а, як правило, „порожні” машини не продаються), вартість програм буде входити в початкову вартість компютера і надалі амортизуватися як єдине ціле обєкт основних засобів. Так само в складі вартості компютера буде обліковуватись окремо придбаний програмний продукт, без якого даний компютер підприємству не потрібний. Висновок такий: права на використання компютерних програм обліковуються як нематеріальний актив тільки тоді, коли дана компютерна програма являє для підприємства окрему цінність, тобто сама спроможна приносити підприємству економічні вигоди (протягом тривалого періоду). Інакше (стандартно) кажучи: коли даний актив можна назвати ідентифікованим. Права, отримані підприємством згідно ліцензійній угоді, можуть зараховуватися до складу нематеріальних активів (на рахунок 125) тільки у випадку, якщо термін дії такого договору перевищує один рік, а паушальний платіж або роялті достатньо високі у масштабах діяльності даного підприємства. Рахунки 126 „Гудвіл" і 19 „Негативний гудвіл” „Гудвіл” рахунок обліку позитивної різниці між вартістю придбання підприємства в цілому і сукупної вартості його чистих активів, кожний із яких на дату придбання оцінений по справедливій вартості. „Негативний гудвіл” рахунок обліку аналогічно визначеної негативної різниці. „Фінансовий словник” дає наступні визначення гудволу: 1) умовна вартість ділових звязків фірми, „ціна” накопичених нематеріальних активів фірми (престиж торгових марок, досвід, нові технології, ділові звязки, стійка клієнтура, панівна позиція на ринку тощо); 2) грошова оцінка різниці між ціною підприємства та реальною вартістю його основного капіталу. Можливість появи гудволу (негативного гудволу) на балансі покупця обумовлена тим, що вартість будь-якого підприємства як цілісного господарсько-майнового комплексу завжди в ту або іншу сторону відрізняється від сукупної вартості придбаних у такий спосіб активів і зобовязань. Якщо сума, сплачена покупцем за придбання підприємства, перевищує оцінну вартість придбаних унаслідок даної угоди активів і зобовязань, отримана в результаті такого порівняння різниця визнає нематеріальним активом, облік якого ведеться на рахунку 126 „Гудвіл”. Якщо сума, сплачена покупцем за придбання підприємства, менше оцінної вартості придбаних активів і зобовязань, різниця визнається контрактивом, облік якого ведеться на рахунку 19 „Негативний гудвіл”. І в тому, і в іншому випадку всі інші активи прибуткуються в дебет відповідних рахунків їхнього обліку по справедливій вартості на дату придбання. Гудвіл стає обєктом бухгалтерського обліку й обєктом відображення в звітному балансі тільки у випадку проведення операції покупки підприємства, тобто тоді, коли покупець витрачається на придбання підприємства. Величина гудволу залежить від комплексу заходів, спрямованих на примноження прибутку фірми, але не повязаних зі збільшенням активних операцій. Тобто від таланту управлінців, кваліфікації, вміння та досвіду співробітників, загального стану ділових відносин фірми у світі бізнесу; її становища на ринку, досягнутого завдяки якості продукції, робіт, послуг, товарів, а також застосуванню новітніх технологій. Гудвіл залежить також від рентабельності та фінансової стабільності фірми, міцності торговельних звязків, репутації серед покупців та постачальників, місця знаходження фірми тощо. Не може бути обєктом бухгалтерського обліку й обєктом відображення в звітному балансі гудвіл, отриманий унаслідок здійснення діяльності підприємства, навіть якщо це підприємство успішно працює, має міцні, вигідні ділові звязки, має висококваліфікований персонал, гарну репутацію серед клієнтів, вигідне місцезнаходження, оскільки такий гудвіл неможливо вірогідно оцінити, а отже, ідентифікувати. Тобто в такому випадку події, що викликають ріст вартості підприємства, не можуть бути виділені і відображені в обліку окремо. На відміну від інших активів, гудвіл не може бути самостійним обєктом укладання угод, оскільки даний нематеріальний актив не може існувати окремо від підприємства, його неможливо ні продати, ні передати, ні подарувати. Гудвіл є наслідком здійснення угоди, а не його обєктом. Гудвіл відрізняється від всіх інших нематеріальних активів по методах оцінки, засобах придбання, методах амортизації, засобах вибуття (списання). Цілком можливо, що в деяких випадках вартість гудволу може бути умовною. 3. Визнання й оцінка нематеріальних активіву відповідності до П(С)БО Визнання нематеріальних активів Одне з нововведень, внесених П(С)БО до методології бухгалтерського обліку процедура придбання або створення НМА. Як уже зазначалося, придбаний (отриманий) нематеріальний актив визнається активом, тобто відображається в балансі, якщо: – існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, повязані з