Аналіз продуктивності праці та її оплати в промислових виробництвах

праці відіграє важливу роль у пошуку резервів зміцнення економіки господарства і підвищення добробуту зайнятих у ньому працівників. У сільському господарстві, на відміну від багатьох галузей промисловості, працівник, як правило, не перетворює безпосередню сировину в кінцеві продукти. Він просто виконує необхідні операції, що сприяють виробництву продукції в результаті дії природних процесів. Тому інтенсифікація праці в цій галузі не завжди супроводжується підвищенням її продуктивності. У сільському господарстві рівень продуктивності праці знаходиться під впливом не лише організаційно-технологічних факторів, але й великою мірою природних умов. Тому при аналізі важливо підвищення продуктивності праці на вироблені окремого виду продукції вважати як результат раціонального співвідношення, з одного боку, збільшення виробництва продукції на одиницю розміру цієї галузі. При аналізі вирішуються такі завдання , як проведення оцінки загального рівня продуктивності праці, використання запасу робочого часу, виявлення і визначення розміру впливу окремих факторів і шляхів підвищення ефективності використання праці та коштів на її оплату. Узагальнюючим показником рівня продуктивності в цілому по господарству є річний видобуток вартості валової продукції у порівняльних цінах на одного середньорічного працівника. Річний видобуток одного працівника залежить від ступеня використання запасу робочого часу, середньої тривалості праці. Цю залежність можна відобразити формулою: ; де y річний видобуток продукції на одного працівника; x1 річний запас робочих днів працівника; x2 коефіцієнт використання запасу робочого часу; x3 середня тривалість відпрацьованого людино-дня в годинах; x4 виробіток продукції в розвитку на 1 людино-годину, в грн.. Виходячи з цього взаємозвязку, при аналізі необхідно дати оцінку загальному рівню продуктивності праці і факторам, що його зумовили, та визначити вплив продуктивності праці на обсяг виробництва продукції (табл. 2.1).

1)рівня використання запасу робочого часу 305*0,003*6,7*3,54=21,7 305*(-0,007)*5,9*3,49=-43,96 2) тривалість робочого дня 305*0,852*(-0,5)*3,54=-451 305*0,852*0,3*3,49= 272 3) годинного виробітку 305*0,852*6,2*0,02= 32,2 305*0,852*6,2*0,13= 241,7 Дані показують ,що у порівнянні з середніми даними за попередні чотири роки річний виробіток одного працівника зменшився за рахунок негативного впливу другого фактору (тривалість робочого дня). Отже, тривалість робочого дня повністю не використовувалась, а це значить, що при повному використанні робочого дня ,робочий виробіток збільшився б на 326 грн ю Порівнявши дані звінього періоду з планом показують, що річний виробіток на одного працівника збільшився за рахунок позитивного впливу “тривалості трудового дня” і годинного виробітку працівника і негативо вплинув рівень використання запасу робочого часу. Отже, господарство має резерв збільшення річного виробітку продукції за рахунок підвищеннярівня використання запасу робочого часу на 255,2 грн. Виходячи з цього взаємозв”язку можна визначити зміни в продуктивності праці та середньорічної чисельності працівників. Однак головна увага при аналізі повинне спрямовуватись на вивення найважливішого показника годинної продуктивності праці, який в середньому по господарству складається із показників продуктивності праці в галузях рослинництва і тваринництва та окремих виробничих підрозділах.

3. Аналіз продуктивності праці в промислових виробництвах сільського господарства .

Колектив кожного підприємства повинен добиватися підвищення продуктивності праці для зростання виробництва без збільшення чисельності працюючих. Основним завданням аналізу продуктивності парці: - визначення виконання плану і динаміку продуктивності праці одного працівника чинним, що вливають на формування її рівня; - проаналізувати завдання праці на виробництво одиниці основних видів продукції рослинництва, тваринництва, допоміжних виробництв і виявити резерви подальшого їх зниження Продуктивність праці визначають за кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або за затрати неробочого часу на виробництво одиниці продукції. Продуктивність праці залежить від ряду чинників. Аналітичні групування й аналіз комерційної залежності в економічних дослідженнях показують наявність тісного звязку продуктивності праці з фондоозброєністю працюючих, фондозабезпечиністю, вартістю оборотних виробничих фондів, що припадають на одного працівника; рівнем спеціалізації, виробництва та ін. Аналізуючи діяльність підприємства за звітній період, фактичну продуктивність праці порівнюють з плановою і визначають, як вона змінилася порівняно з минулим роком і на скільки відрізняється від її рівня в кращому господарстві району. Якщо перший показник вищій за другий, то це свідчить про підвищення продуктивності праці робітників господарства. Далі визначають вплив окремих чинників на відхилення фактичного рівня продуктивності праці від планового, або його торічного значення. Річний виробіток на одного працюючого залежить від співвідношення чисельності адміністративно-управлінського персоналу і працюючих, зайнятих безпосередньо на сільскогосподарчих роботах. Математично цю залежність можна визначити як здобуток від множення виробітку одного працівника на частину управлінських працівників у загальній чисельності персоналу, зайнятого в сільськогосподарському виробництві. Продуктивність праці на виробництві сільськогосподарської продукції відображається кількістю виробленої продукції на одиницю затрат робочого часу у людино-годинах. У річних звітах і планах сільськогосподарських підприємств по окремих галузях і видах продукції відображаються обернені показники затрати праці на одиницю продукції в людино-годинах. Чим нижча трудомісткість виробництва продукції, тим вища продуктивність праці. Продуктивність праці залежить від багатьох факторів: організації технології виробництва, механізації робіт, структури посівних площ, природних умов та ін.. при аналізі продуктивності праці на виробництві окремих видів сільськогосподарської продукції прийнято вважати за результат впливу на неї насамперед двох факторів: - рівняння продуктивності одиниці розміру галузі - трудомісткість виробництва на одиницю розміру галузі. Для аналізу впливу на продуктивність праці окремих факторів користуються умовним показником затрат праці на одиницю продукції при базисній (плановій) трудомісткості одиниці розміру галузі і при аналізованими (фактичними) рівні продуктивності. З цією метою розрахунки можна проводити, користуючись способом абсолютних різниць. Вихідні дані для такого аналізу наведені у таблиці 3.1. в) вплив зміни обсягу валової продукції 30,75-28,07=+2,68 30,51-30,51=0 г) вплив зміни середньорічної чисельності працівників 30,75-30,75=0 30,75-30,51=+0,24 Проаналізувавши дані табл.3.1 можна зробити висновок ,що продуктивність праці порівняно з 1998р збільшилась за рахунок збільшення обсягу валової продукції . У порівнянні з 1997р продуктивність праці по господарству зменшилась