Аналіз продуктивності праці та її оплати в промислових виробництвах

аналіз можна зробити за результатами року. На протязі року аналізується виконання плану агротехнічних заходів по періодам сільськогосподарських робіт. IV. Сільськогосподарське виробництво має справу з живими організмами. Тому на рівень його розвитку складають великий вплив не тільки економічні, а й біологічні, хімічні і фізичні закони, що ускладнює вимірювання впливу факторів на результати господарської діяльності. V. Основним засобом виробництва є земля, природні особливості якої нерозривно пов'язані з кліматичними умовами. На відміну від інших основних фондів продуктивність землі не піддається точному обліку, причому земля, як основний засіб виробництва не тільки зношується, а навпаки, покращується, якщо її правильно використовувати. Тому економічний аналіз повинен дати допомогу керівництву високоефективно використовувати цей засіб. VI. Сільське господарство відрізняється від інших галузей виробництва тим, що в ньому частина продукції використовується для власних потреб, як засобів виробництва: насіння, корми, тварини. Через це товарна продукція, як правило, набагато менша валової у співставних цінах. VII. Оскільки сільськогосподарське виробництво є специфічним, то для його оцінки використовується багато специфічних показників (урожайність, продуктивність тварин, жирність молока та інші). Через це загальні показники, що застосовуються в інших галузях народного господарства (собівартість продукції, прибуток, рентабельність, оборотність засобів та інші), відображають специфіку сільськогосподарського виробництва, що, в свою чергу обумовлює деякі особливості аналізу. VIII. Слід зауважити, що в сільському господарстві набагато більше, ніж в промисловості, однотипних підприємств, які здійснюють виробництво приблизно в однакових природно-кліматичних умовах. Тому це дозволяє більш широко застосовувати міжгосподарський порівняльний аналіз, що дозволяє більш точно оцінювати результати господарської діяльності, виявляти передовий досвід інших підприємств. IX. Наявність широкої бази для порівняння як в рамках окремого господарства, так і в масштабах району, області дозволяє частіше використовувати в економічному аналізі такі прийоми: співставлення паралельних та динамічних рядів, аналітичне групування, кореляційний аналіз, багатовимірний порівняльний аналіз та інші. Для різних цілей управління аналіз проводиться на різні відрізки часу, з різним ступенем деталізації і глибокого вивчення показників. З урахуванням фактору часу економічний аналіз можна підрозділити на такі види: попередній та поточний (ретроспективний), який ділиться на оперативний і заключний. Попереднім вважається аналіз, при якому вивчають господарську діяльність з метою прогнозування майбутніх господарських процесів і явищ. Він проводиться до початку здійснення господарських процесів для вибору та обгрунтування кращих їх варіантів, попередження небажаних результатів. Поточний аналіз проводиться після господарських актів. Він використовується для контролю за виконанням плану, виявлення невикористаних резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності. Якщо планові показники недостатньо реальні, то поточний аналіз взагалі втрачає зміст. Як і зазначалося, залежно від використовуваних даних, часу, швидкості та мети проведення, поточний аналіз поділяється на: ь Оперативний (ситуаційний) аналіз проводиться відразу після завершення господарської операції або змін ситуації за короткий проміжок часу (зміну, добу, декаду). Його ціль оперативно виявляти і діяти на господарські процеси. ь Заключний аналіз проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік). Його цінність в тому, що діяльність підприємства вивчається комплексно та всесторонньо по звітним даним за відповідний період. Оперативний та заключний аналіз взаємопов'язані та доповнюють один одного. Вищим досягненням у розвитку аналізу господарської діяльності для потреб управління є функціонально-вартісний та системний аналіз. Функціонально-вартісний аналіз, або, як його ще називають аналіз витрат на основі споживчої вартості це метод вивчення можливостей скорочення витрат на виробництво продукції, робіт чи послуг, обов'язково при незмінних або поліпшених якісних властивостях. Системний аналіз це таки й аналіз, при якому вивчають складні управлінські проблеми шляхом уявлення об'єктів, що вивчаються, у вигляді систем. Тобто як комплекси взаємозв'язаних елементів, що знаходяться у відповідному русі. У свою чергу кожна така система є підсистемою іншої, більш великої системи. При цьому кожна з проблем, що вивчаються, розглядається системно з урахуванням багатьох аспектів управління і в зв'язку з іншими взаємозв'язаними проблемами. У самому процесі системного аналізу можна виділити кілька послідовних етапів: 1. постановка проблеми; 2. визначення мети і критеріїв, аналіз стану і розвитку об'єктів; 3. аналіз самої проблеми з вивченням можливих варіантів рішень; 4. синтез результатів аналізу; 5. вибір оптимального варіанту рішення. При проведення комплексного аналізу господарської діяльності виділяють наступні етапи: Ш На першому етапі уточнюються об'єкти , ціль та задачі аналізу, складається план аналітичної роботи. Ш На другому розробляється система синтетичних і аналітичних показників за допомогою яких характеризується об'єкт аналізу. Ш На третьому етапі збирається і підготовлюється до аналізу необхідна інформація (перевіряють її точність, приводиться в співставний вигляд і т. д.). Ш На четвертому проводиться порівняння фактичних результатів господарювання з показниками плану звітного року, фактичними даними минулих років, з досягненнями провідних підприємств і т. ін. Ш На п'ятому етапі виконується факторний аналіз: виділяються фактори і визначається їх вплив на результат. Ш На шостому виявляються невикористані і перспективні резерви підвищення ефективності виробництва. Ш На сьомому етапі проходить оцінка результатів господарювання з врахуванням дії різних факторів та виявлення невикористаних резервів, розробляються заходи по їх використанню. Як функція управління економічний аналіз має ту особливість, що він використовується для виконання його інших функцій при прийнятті будь-яких управлінських рішень в області планування, регулювання, організації, стимулювання, контролю за виконанням планів, зобов'язань, збереження власності, дотримання технологічної дисципліни, договірних зобов'язань.

2. Аналіз використання трудових ресурсів на промислових виробництвах сільського господарства.

До трудових ресурсів відноситься та частина населення, яка відповідає необхідними фізичними даними, знаннями і трудовими навичками у відповідній галузі. Формування трудових ресурсів і їх використання в різних галузях економіки мають свої особливості. В сільському господарстві, з розвитком продуктивних сил, науково-технічного прогресу, скорочується чисельність робітників, найнятих безпосередньо виробництвом продукції, В їх використанні, спостерігається сезонність і тісний звязок з природнокліматичними умовами. Достатня забезпеченість сільсь