Аналіз продуктивності праці та її оплати в промислових виробництвах

взаємозв'язку. У цьому визначенні виявляється п'ять найбільш загальних послідовних етапів реалізації (елементів) методу аналізу: 1) виявлення і представлення взаємозв'язку явища, яке вивчається; 2) розчленування або деталізація; 3) порівняння; 4) визначення величини впливу факторів елімінування; 5) узагальнення (синтез). Виявлення і представлення взаємозв'язку явищ починають із вивчення взаємозв'язку економічних показників. Лише розкриваючи внутрішній зміст окремого явища, взаємозв'язок його із складовими та іншими явищами, можна пізнати його суть і розвиток. При економічному аналізі вивчення взаємозв'язку господарських явищ являє собою важливий і найбільш складний елемент методу. У завдання аналізу економічних взаємозв'язків входить необхідність характеристики кожного розміру і конкретного виду залежності господарського результату від окремих факторів, що на нього впливають. Таку характеристику одержують за допомогою математичного моделювання виробничих процесів. В економічних дослідженнях найпоширенішим і доцільнішим є зображення економічних взаємозв'язків у вигляді математичних формул, які ще називають аналітичними моделями. Використання при аналізі моделей дозволяє абстрактно зобразити основні взаємозв'язки, що існують в реальній господарській системі. Деталізація. Вивчення будь-якого взаємозв'язку економічного показника включає взаємозв'язок себе розчленування його на складові частини або на окремі фактори. Економічні показники можна деталізувати за ознаками простору, часу або ж за спеціальними ознаками, складовими частинами. Слід враховувати, що чим більша і ширша деталізація показників, які вивчаються, тим глибший і більш якісний аналіз причин, тим точніші аналітичні результати вивчення економіки підприємств. Порівняння. Зміст економічного аналізу не вичерпується деталізацією показників, їх розчленуванням. Важливим засобом аналізу є порівняння показників, що вивчаються, а також їх складових частин з іншими аналогічними показниками, прийнятими за базові. . Без порівняння взагалі не може бути аналізу Залежно від мети вивчення того чи іншого показника способом порівняння відрізняються насамперед тим, які показники приймають базовими для порівняння з ними показників, що аналізуються. За базові показники приймають такі: · планові по господарству в цілому і по внутрігосподарських підрозділах, або договірні по орендарях; · показники за минулі роки і за ряд років; · показники інших окремих господарств і середні дані по об'єднанню, району або групі однотипних за спеціалізацією підприємств; · нормативні або розрахункові показники, визначені з урахуванням досягнень передового досвіду, науки і техніки тощо. Показники, що аналізуються, найчастіше є фактично досягнуті, облікові або звітні. Елімінування це виключення впливу окремих факторів з метою визначення впливу інших, воно використовується для виміру впливу окремих факторів на результати господарських процесів, а також дає можливість при економічному аналізі визначити величину позитивного або негативного впливу окремих факторів на показники, що вивчаються. Цей вплив можна розглядати як алгебраїчну суму факторів або їх добуток чи частку від ділення одних на інші. Важливим етапом аналізу є узагальнення його аналітичних результатів з метою використання економічної інформації в управлінні господарством. Узагальнення дозволяє синтезувати дані аналізу, розібратися в вкладному комплексі факторів економіки господарств, з'ясувати найважливіші з них. При цьому вирішуються такі основні питання аналізу, як всебічна і об'єктивна оцінка господарських результатів, визначення раціонального поєднання факторів, що впливають на них. В свою чергу методика узагальнення має свої технічні прийоми та способи. Розглянемо деякі з них. Підсумковий спосіб використовується для підрахунку однорідних показників по відповідній сукупності їх, що відображають окремі сторони або об'єкт діяльності підприємства. Факторний підрахунок резервів застосовується для визначення можливого рівня показника, що аналізується. Зміст цього способу полягає у тому, що виходячи з пофакторних відхилень визначають можливий рівень показника при умові закріплення позитивного і запобігання негативного впливу факторів. Для цього підсумовують негативні величини факторів і на цю суму корегують фактично досягнутий результатний показник. Конструктивно-варіантний спосіб застосовується для розробки різних варіантів господарських процесів і вибору з них оптимальних. Важливим засобом сучасних методів управління виробництвом є математичне моделювання господарської діяльності і знаходження такої структури зв'язків, при якій досягаються високі економічні показники. В основі багатьох економіко-математичних методів визначення оптимальних варіантів господарювання лежить математичне програмування. Найбільшого застосування в галузі економіки і управління виробництвом в окремих господарствах набуло так зване лінійне програмування, яке успішно використовується при визначенні раціонального співвідношення різних галузей у господарстві, ефективної структури посівних площ, оптимальних раціонів годівлі худоби, раціональної структури стада, оптимальних складу і структури машинно-тракторного парку, при розподілі виконання окремих робіт за марками тракторів тощо. До економіко-математичних методів узагальнення належать також способи множинної кореляції, які дають можливість, наприклад, програмувати урожайність сільськогосподарських культур, обгрунтовувати у планах інші показники з урахуванням намічених заходів поліпшення діяльності підприємства. Розглянуті способи та прийоми економічного аналізу, не вичерпують усіх можливих для застосування. При вивченні економіки підприємств і об'єднань широко використовують також індекси і групування, середні величини, графіки і діаграми, аналітичні таблиці та інше. За своїм змістом та задачами аналіз господарської діяльності в АПК майже не відрізняється від аналізу в інших галузях народного господарства, але він має деякі особливості в методиці його проведення, що є закономірні, оскільки є специфічною галуззю виробництва. I. Результати господарської діяльності сільськогосподарських підприємств багато в чому залежить від природно-кліматичних умов. Оскільки останні можуть значно зменшити урожайність, продуктивність праці та інші показники. Тому це необхідно враховувати умови кожного року та кожного господарства. Для отримання максимально можливих правильних висновків про результати господарської діяльності, показники звітного року повинні порівнюватися не з минулорічними, як це робиться в промисловості, із середніми даними за 3-5 років. II. На протязі року в сільськогосподарських підприємствах неритмічно використовуються трудові ресурси, техніка, матеріали, нерівномірно реалізується продукція, надходить виручка, що є наслідком сезонності даного виду виробництва. III. В сільському господарстві процес виробництва дуже довгий і не співпадає з робочим періодом. Багато показників можна розраховувати тільки в кінці року. В зв'язку з цим найбільш повний