Методика та техніка складання річного фінансового звіту

практично не відрізняються. Однак, суттєво відрізняються критерії віднесення фінансових інвестицій до поточних: за чинним вітчизняним законодавством це термін їх утримання, що не перевищує одного року з дати балансу, а за МСБО 25 та П(С)БО 12 - їх вільна конвертація на фондовому ринку. Тому, якщо фінансову інвестицію передбачається утримувати на підприємстві протягом терміну, що не перевищує 12 місяців з дати балансу, але вона не може бути легко реалізована, її слід класифікувати як довгострокову та відобразити у складі необоротних активів балансу. Первісна оцінка поточної інвестиції здійснюється за собівартістю. ГРОШОВІ КОШТИ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТИ У цій статті відображаються суми грошей, що на дату балансу знаходяться: в касі; на банківських рахунках; в дорозі; у формі грошових документів; у формі виставлених акредитивів. Складовою облікової політики підприємства є критерій віднесення інвестицій до грошових еквівалентів. Як правило, до грошових еквівалентів відносять поточні інвестиції, початковий строк погашення яких не перевищує 3 місяці і відносно яких існує впевненість у тому, що вони не зменшать свою вартість протягом періоду їхньої чинності. До складу грошових коштів не відносяться гроші на банківських рахунках, обмежені для поточного використання протягом терміну, що перевищує один рік. Їх слід відображати у складі необоротних активів як інші фінансові інвестиції. Суми грошових коштів та їх еквівалентів, наведені у балансі, повинні узгоджуватись із відповідними сумами звіту про рух грошових коштів. Згідно з П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів," суми грошових коштів в іноземних валютах слід відображати з використанням відповідних валютних курсів на дату балансу. Курсові різниці, що виникають при перерахунку сум грошових коштів в інвалютах, визнаються як доходи або витрати того періоду, у якому вони виникли, та відображаються у звіті про фінансові результати у складі інших фінансових доходів (витрат). Порядок розкриття інформації про грошові кошти у примітках до фінансової звітності наведено далі у роботі. ІНШІ ОБОРОТНІ АКТИВИ Ця стаття балансу містить вартість оборотних активів, які не увійшли до складу статей "Запаси", "Векселі одержані", "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги", "Дебіторська заборгованість по розрахунках", "Інша дебіторська заборгованість", "Поточні фінансові інвестиції", "Грошові кошти та їх еквіваленти". ВИТРАТИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ Цей розділ балансу містить витрати, оплачені у звітному періоді, які відносяться до наступного (наступних) облікових періодів. Наприклад, наперед сплачена орендна плата, наперед сплачена страховка, наперед сплачені рекламні послуги тощо. Окремі статті таких витрат необхідно розкривати у балансі підприємства, враховуючи їхню суттєвість та доречність такого розкриття для користувачів фінансової звітності. Слід зазначити, що по статті "Витрати майбутніх періодів" можуть відображатися як оборотні, так і необоротні активи, а саме: витрати, які стосуються наступного облікового періоду, та ті, що будуть віднесені на більш пізні періоди. Якщо підприємство здійснило у звітному періоді і ті, і інші витрати, то у балансі їх слід відображати окремо, якщо їх величина є суттєвою. 2.3. Пасив балансу. Загальна характеристика пасиву балансу В процесі реформування системи бухгалтерського обліку та порядку складання і подання фінансової звітності відповідно до вимог МСБО, згідно з П(С)БО 2 "Баланс," значних змін зазнав і пасив балансу. Зокрема нова форма балансу містить такі розділи як "Власний капітал", "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Довгострокові зобов'язання", "Поточні зобов'язання" та "Доходи майбутніх періодів ", а форма №1 складається лише з трьох розділів: "Капітал, фонди і резерви", "Довгострокові пасиви" та "Розрахунки та інші короткострокові пасиви". "Нова" форма балансу є більш структуризованою, але і в ній спостерігається певна невідповідність у відображенні зобов'язань. Так, розділ II "Забезпечення наступних витрат і платежів " містить поточні зобов'язання (наприклад, забезпечення виплат персоналу). Однак, серед зобов'язань щодо цільового фінансування чи інших забезпечень можуть бути як поточні, так і довгострокові. Такий же висновок можна зробити і відносно статей розділу V." Доходи майбутніх періодів". В цілому ж структура пасиву нової форми балансу не суперечить вимогам МСБО, хоча і є більш деталізованою. А вказані її особливості слід додатково розкривати у примітках до фінансової звітності. Характеристика складників власного капіталу та порядок їх відображення у фінансовій звітності розглядається у розділі "Звіт про власний капітал". ЗОБОВ'ЯЗАННЯ (згідно з П(С)БО 2) це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Зобов'язання це обов'язок чи відповідальність діяти певним чином. Воно виникає тільки тоді, коли актив отримано, або коли підприємство укладає невідмовну угоду придбати актив. Зобов'язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Зобов'язання містять у собі ймовірність майбутнього вилучення коштів підприємства і втрати економічної вигоди внаслідок прийнятих у минулому обов'язків. Разом з тим, підприємство може мати обов'язок діяти певним чином, але це необов'язково призводить до виникнення і відображення у його балансі певного зобов'язання. Погашаючи зобов'язання, підприємство, як правило, віддає ресурси, що втілюють у собі економічні вигоди, з метою задоволення претензій іншої сторони. Погашення існуючого зобов'язання може здійснюватись: сплатою грошових коштів; передаванням інших активів; наданням послуг; заміною даного зобов'язання іншим; перетворенням зобов'язання на капітал. Значна частина зобов'язань підприємства регулярно (щомісячно) нараховується з відображенням в обліку по дебету рахунків активів або витрат, а по кредиту нарахованих зобов'язань. В таких випадках визнання зобов'язань (кредиторської заборгованості) безпосередньо залежить від визнання відповідних активів або витрат. Другою умовою визнання зобов'язання у балансі є можливість його достовірної оцінки. Як правило, сума зобов'язання визначається однозначно і прямо вказується у відповідних документах. Проте, існують ситуації, коли сума платежу залежить від подальших подій. Зобов'язання визнається у таких випадках, якщо його можна оцінити з певною мірою достовірності. Зобов'язання, що виникли внаслідок авансової оплати покупцем товарів чи послуг за визначеними цінами, асортиментом, кількістю і якістю можуть змінювати свою грошову оцінку в часі, але незмінним лишиться обумовлена кількість та якість товару. Класифікація зобов'язань В залежності від терміну погашення зобов'язання поділяються на поточні та довгострокові. Згідно з П(С)БО 2 "Баланс" зобов'язання класифікується як поточне, якщо воно буде погашене протягом: операційного циклу