Нарахування заробітної плати

гривень (від 5 до 10 неоподатковуваних податком мінімумів) 6 гривень 80 копійок + 15% від доходу, який перевищує 85 гривень

Від 171 гривні до 1020 гривень (від 10 до 60 неоподатковуваних податком мінімумів) 19 гривень 55 копійок + 20% від доходу, який перевищує 170 гривень

Від 1021 гривні до 1700 гривень (від 60 до 100 неоподатковуваних податком мінімумів) 189 гривень 55 копійок + 30% від доходу, який перевищує 1020 гривень

Від 1701 гривні і більше (більше 100 неоподатковуваних податком мінімумів) 398 гривні 55 копійок + 40% від доходу, який перевищує 1700 гривень

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в грошовій, так і в натуральній формі. При цьому доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними ринковими цінами, крім доходів, одержаних від сільськогосподарських підприємств, які визначаються за цінами продажу державі. Забороняється оплата прибуткового податку з громадян за рахунок підприємств, установ і організацій, а також суб'єктів підприємницької діяльності, крім колективних сільськогосподарських підприємств. Колективні сільськогосподарські підприємства, включаючи риболовні колгоспи, суми прибуткового податку з громадян сплачують за рахунок прибутку (доходу), що залишається в розпорядженні підприємства, за ставками згідно з чинним законодавством. : Суми виплат, які не включаються до сукупного оподатковуваного доходу з громадян відповідно до п. 1. ст. 6 Декрету: - допомога за рахунок коштів державного соціального страхування (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності); - суми одержаних аліментів; - державні пенсії, а також додаткові пенсії, що виплачуються за умови добровільного страхування; - компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі в межах норм, передбачених чинним законодавством (за винятком компенсації за невикористану відпустку); - доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, присадибній дачній і садовій ділянці продукції рослинництва і бджільництва; - виграші по облігаціях державних позик і державних лотерей, проценти і виграші по вкладах в установах банків, по ощадних сертифікатах і державних казначейських зобов'язаннях; - суми, одержані громадянами по обов'язковому і добровільному страхуванню; - суми, одержувані працівниками на відшкодування шкоди, заподіяної їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, а також у зв'язку із втратою годувальника; - суми, що перераховуються за заявами громадян на благодійницькі цілі в межах 12 мінімальних заробітних плат; - вартість путівок на лікування, відпочинок і у дитячі оздоровчі табори (крім туристичних і міжнародних) та деякі інші доходи, передбачені Декретом. Відповідно до ст. б Декрету сукупний оподатковуваний доход зменшується: 1) на суму одного неоподатковуваного мінімуму: - одному з батьків (опікунів) на кожну дитину віком до 16 років, якщо місячний сукупний оподатковуваний доход не перевищує розміру 10 мінімальних місячних заробітних плат; 2) на суму 5 неоподатковуваних мінімумів: - громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до 3-ї та 4-ї категорій; - інвалідам з дитинства,'інвалідам 1-ї і 2-ї груп; - батькам і одному із подружжя військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти при виконанні службових обов'язків; - одному з батьків, який виховує інваліда з дитинства, і батькам, які виховують двох і більше інвалідів з дитинства, що проживають з ними і потребують постійного догляду; 3) на суму 10 неоподатковуваних мінімумів: - громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1-ї і 2-ї категорій; 4) на суму 15 неоподатковуваних мінімумів: - учасникам бойових дій; інвалідам війни; учасникам війни; - особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; - особам, які мають заслуги перед Батьківщиною (Герої Соціалістичної Праці, повні кавалери ордена Трудової Слави, Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави); 5) зменшення прибуткового податку на 50%: - одному з батьків (опікунів), що мають на утриманні трьох або більше дітей віком до 16 років; 6) пільга на прибутковий податок у вигляді зменшення податкової ставки на 50% для працівників атомної енергетики і промисловості; 7) оподаткування прибутковим податком за ставкою 10% за основним місцем роботи доходів працівників, зайнятих на підземних роботах у вугільній і гірничодобувній промисловості. Не оподатковуються прибутковим податком суми доходів, що направляються у джерела їх одержання на придбання акцій, та суми, які інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності.

2. Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» і Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язання і господарських операцій підприємств і організацій внесено зміни щодо обліку операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами. Починаючи з 01.01.2000р. малоцінні і швидкозношувані предмети можуть відноситися до необоротних активів або можуть обліковуватися в оборотних активах у складі запасів. Положенням (стандартом) 9 передбачено, що з метою бухгалтерського обліку запаси включають: малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються не більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більше року. Тобто до малоцінних і швидкозношуваних належать предмети, які мають відносно короткий строк використання, і включати їх вартість до витрат виробництва або обігу шляхом нарахування амортизації недоцільно. Тому такі предмети, незалежно від вартості, визнаються малоцінними і швидкозношуваними й обліковуються як запаси. Малоцінні і швидкозношувані предмети, строк корисного використання яких більше одного року, обліковуються в складі інших необоротних матеріальних активів. Проте Положенням (стандартом) 9 не визначено, які предмети належать до малоцінних і швидкозношуваних з урахуванням їх вартісної оцінки для того, щоб вони не належали до необоротних активів, а обліковувалися у складі оборотних активів запасів. Отже, основна проблема, пов'язана з обліком малоцінних і швидкозношуваних предметів, полягає у визначенні їх вартісної межі. Таку межу підприємства визначають самостійно, виходячи з конкретних умов господарювання. Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року (або одного операційного циклу) Організація обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року (або одного операційного циклу) повинна повністю грунтуватись на Положенні (стандарті) 9, згідно з яким первинною вартістю таких предметів у складі інших запасів, придбаних за плату, е собівартість, яка складається з таких фактичних затрат: суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю),