Облік, аналіз та аудит товарних ресурсів підприємств

співпадають; б/ фактичний залишок меньше облікового - нестача; в/ Фактичний залишок більше облікового - надлишок. Розходження фактичної наявності товарів і тари з даними бухгалтерського обліку регулюються підприємством у такому порядку: - товари і тара, що виявилися у надлишку оприбутковуються ізараховуються на результати фінансової діяльності; - збиток цінностей, у межах затверджених норм, списується за рішенням керівника підприємства відповідно до витрат обігу. Норми природного збитку можуть застосовуватись лише в разі виявлення фактичних нестач. При відсутності норм, збиток розглядається, як понад нормована нестача; - понаднормативна нестача цінностей, а також втрати від псування останніх відносяться на винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від розкрадання, нестач, знищення та псування матеріальних цінностей; - понадмірні втрати і нестачі матеріальних цінностей, в тих випадках, коли винуватої особи не встановлено, або стягнення з винних осіб відмовлено судом - зараховуються на збитки підприємства. При пересортиці взаємний залік залишків і нестача дозволяється, тільки як виняток, за один і той же перевіряємий період у однієї і тієї ж особи, у відношенні товарно-матеріальних цінностей одного і того ж найменування і в тотожних кількостях. Залік можливий лише при поєднанні однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що входять до її складу, мають схожість у зовнішньому вигляді або упаковані в однакову тару /при відпуску їх без розпакування тари/. Різницю між сумою нестачі та залишків /якщо вона більша, ніж величина залишків/, яка виникла в результаті пересортиці, стягують з матеріально-відповідальної особи. Сумові різниці, що виникають в результаті продажу товару нижчого гатунку по цінам вищого, належить поверненню покупцям; якщо покупця встановити неможливо, то вона перераховується в державний бюджет. Заниження цін стягується з матеріально-відповідальних осіб. Товарні втрати та нестачі, виявлені під час інвентаризації, обліковуються на рахунку 84 "Нестачі і втрати від псування цінностей". На цьому рахунку відображається рух виявлених сум по нестачам, крадіжкам та втратам від псування цінностей, незалежно від того, відносяться вони до рахунків витрат обертання, чи стягуються з винних осіб. На рахунку 84 "Нестачі і втрати від псування цінностей" не обліковуються втрати цінностей у результаті стихійного лиха, які списуються на зменшення прибутку. На дебет рахунку 84 "Нестачі і втрати від псування цінностей" записуються всі види втрат /нестача, втрата, крадіжки, зниження якості/ цінностей, незалежно від характеру, причини виникнення, джерел відшкодування та порядок оформлення операцій. З кредиту даного рахунку втрати списуються на слідуючи рахунки:

44 "витрати обертання" 42-1 "Торгова націнка /надбавка/" 72 "Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків" 80 "Прибутки і збитки" та інд. З кредиту рахунка 84 "Нестачі і втрати від псування цінностей" втрати товарів списуються в оцінці, відображений на його дебеті.

2.5. Облік переоцінки товарів.

Проведення інвентаризації є обов`язковим: · при передачі майна державного підприємства в оренду, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством; · перед складанням річної бухгалтерської звітності; · при зміні матеріально-відповідальних осіб; · при встановлені фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); · за приписом судово-слідчих органів; · у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха; · у разі ліквідації підприємства. · Також проведення інвентаризації може встановлюватися рішенням керівника підприємства. · Основними задачами проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей є: · виявлення фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей; · встановлення лишку або нестачі товарно-матеріальних цінностей шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку. · виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів, моделей, а також ТМЦ що не використовуються; · перевірка дотримання умов та порядку збереження товарно-матеріальних цінностей. Порядок проведення інвентаризацій регулюється "Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків" затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.1994р N 69. Дані про наявність тих чи інших цінностей з вказівкою назви, відмітних ознак, номенклатурного номеру, одиниці виміру і кількість фактично виявлених натуральних одиниць, записується в інвентаризаційний опис. Інвентаризаційні описи складаються в необхідній кількості примирників, один з яких вручається матеpіально-відповідальним особам. Одержані дані, що містяться в інвентаризаційних описах, співставляються з обліковими даними про залишки тих же матеріальних цінностей. Таке співставлення називають порівнюванням фактичних і облікових залишків і записують у "Порівнювальні відомості результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей". Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з даними бухгалтерського обліку, що встановлені при інвентаризації та інших перевірках, регулюються: - надлишки матеріальних цінностей підлягають оприбуткуванню та зарахуванню на результати фінансово-господарської діяльності з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб; - убуток цінностей в межах затверджених норм списується за рішенням керівника підприємства на витрати обігу; - понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування відносять на винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від розкрадання, нестач, знищення та псування матеріальних цінностей; - понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей, в тих випадках коли винуватців не встановлено, або у стягнені з винних відмовлено судом, зараховуються на збитки або зменшення фінансування. Матеріали інвентаризацій та рішення щодо регулювання розбіжностей затверджуються керівником підприємства, з включенням результатів у звіт за той період, протягом якого закінчена інвентаризація, а також у річний звіт. Природній убуток товарів може мати місце при перевезенні , зберіганні і реалізації товарів. Природній убуток на продовольчі товари регламентується наказом N 88 Міністерства торгівлі СРСР від 02.04.87 року. Природній убуток списується по фактичним залишкам, але не вище встановлених норм. Списання природного убутку проводиться тільки після проведення інвентаризації. Сума природного убутку визначається за результатом спеціального розрахунку. До суми природного убутку на фактичні залишки товарів по даним інвентаризації на початок звітного періоду додається сума нарахованого убутку по документам надійшовші за цей період товари і віднімається убуток на товари передані іншим підприємствам, списані по актам і т.д., а також на фактичний залишок товарів по результатам