Институт аудита в Украине

Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України "Про прибутковий податок з громадян" нарахування та сплати в бюджет прибуткового податку з громадян iз заробiтної плати, iнших виплат, дивiдендiв; д) вiдповiднiсть чинному законодавству розрахунку збору на обов'язкове державне пенсiйне страхування; е) вiдповiднiсть чинному законодавству розрахунку збору на обов'язкове соцiальне страхування; є) вiдповiднiсть чинному законодавству нарахувань до Фонду страхування на випадок безробiття та виплат з нього; ж) вiдповiднiсть чинному законодавству вiдрахувань на будiвництво, ремонт i утримання автомобiльних дорiг; з) вiдповiднiсть чинному законодавству вiдрахувань до Державного iнновацiйного фонду; 15. Аналiз фiнансового стану згідно балансу (форма №1), звiту про фiнансовi результати та їх використання (форма №2), звiту про фiнансово-майновий стан (форма №3), довiдки про вартiсть чистих активiв, довiдки про фiнансовi вкладення, вiдомостi статистичних органiв, даних оперативного облiку емітента та іншої додаткової iнформацiї 10. Аудиторський висновок підписує від імені аудиторської фірми її директор або аудитор, який має на це повноваження. Після підписання аудиторського висновку аудитор повинен попередити клієнта про відповідальність за несвоєчасне подання аудиторського висновку податковій інспекції у разі проведення обов'язкового аудиту. Розділ 4 Значення і роль Національних стандартів аудиту

Аудит як форма інтелектуальної діяльності має певні особливості організації і методики проведення. Міжнародні асоціації бухгалтерів і аудиторів узагальнили досвід організації і методики обліку та аудиту в країнах з різними формами власності і господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту, які певною мірою виконують функції стандартів з обліку і аудиту. Стандарти аудиту - це загальні керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов'язків з аудиту фінансової звітності. У них подано професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об'єктивність) аудитора та якості аудиторських висновків і доказів (свідчень). Метою стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності щодо організації і методики проведення. У практиці аудиту в Україні в перехідний період до ринкової економіки необхідно користуватися міжнародними і національними стандартами, нормативними документами з організації і методології бухгалтерського обліку і фінансово-господарського контролю, які застосовуються у вітчизняній практиці. Основні принципи ї вимоги щодо розробки стандартів аудиту визначені міжнародними нормативами аудиту №1 "Мета і основні принципи проведення аудиту” і №3 "Основні принципи регулювання аудиту". Останній унормовує принципи аудиторської професійної відповідальності, які необхідно застосовувати при виконанні будь-якого аудиту і враховувати при розробці конкретних стандартів аудиту. До основних принципів норм аудиту відносять: 1. цілісність, об'єктивність і незалежність, конфіденційність, знання і компетентність; 2. правила використання результатів робіт, виконаних іншими аудиторами; 3. документальне оформлення, планування, одержання доказів аудитором; 4. перевірка систем обліку і внутрішнього контролю; 5. аналіз висновку аудитора і складання ним звіту. Кожний стандарт аудиту має визначити певну частину або сторону аудиторської роботи, повинен бути коротким і лаконічним, але з достатньою повнотою описувати вимоги до регулювання об'єкта стандарту. Міжнародні нормативи аудиту мають єдину внутрішню структуру, до якої входять такі рубрики: 1. вступ розглядається загальна мета аудиту та основні принципи, які є визначальними для професійної значимості аудиту і застосовуються при аудиті фінансової звітності; 2. мета аудиту встановити достовірність фінансової звітності; 3. відповідальність за фінансові звіти визначається відповідальність за достовірність фінансової звітності управлінського апарату об'єкта (точність й адекватність бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю принципам облікової політики, спрямованої на захист активів і пасивів суб'єкта господарювання); 4. обсяг аудиту інформація, необхідна для оцінки фінансової звітності (аудитор розглядає систему обліку і внутрішнього аудиту, оцінює ризик контролю, що дасть змогу визначити типи потенційних помилок, фактори ризику, методи перевірки); 5. етика додержання основних правил етики професійного аудитора, визначених Міжнародною федерацією бухгалтерів: прямолінійність і чесність, об'єктивність і незалежність, а також дотримання конфіденційності, необхідної для надання професійних послуг); 6. планування зазначається потреба планування роботи аудитора, проведення контрольних тестів, які дадуть змогу йому якісно виконати замовлення клієнта. Планування необхідне для отримання інформації про бізнес клієнта, вивчення системи обліку і внутрішнього контролю; оцінки ступеня ризику, в тому числі ризику матеріальних втрат; розрахунку необхідного часу і обсягу аудиторської роботи; 7. робота, виконана іншими аудиторами аудитор зобов'язаний перевіряти ту частину роботи, яку доручив виконувати іншим фахівцям або аудиторам, що підпорядковані йому. Якщо аудитор використовує результати роботи, виконаної іншими працівниками, то він повинен бути упевнений, що ця робота відповідає вимогам аудиту; 8. документація робота аудитора має документуватися ним самим, що необхідно для оцінки її якості, своєчасності та відповідності стандартам бухгалтерського обліку й аудиту; 9. очевидність аудиту для отримання показників ефективності бухгалтерського обліку і контролю господарських операцій вдаються до контрольних тестів; 10. висновок і звіт висновок аудитора має бути обґрунтованим фінансовою звітністю, до якої висуваються вимоги достовірності та адекватності даним бухгалтерського обліку, а звіт аудитора має висвітлити причини і наслідки аудиторської перевірки фінансової звітності. Отже, в Міжнародних нормативах аудиту викладено основні напрями аудиту, зокрема планування, контроль, і фіксацію результатів виконаної роботи. При цьому зазначається, що аудитор має вивчити систему обліку і оцінити її придатність для складання достовірної звітності. Отримані аудитором дані повинні бути достовірними і достатніми для обґрунтування висновків з питань, поставлених на дослідження аудиту. Аудитор може не виконувати частину роботи у випадку, якщо він впевнений, що внутрішній контроль (аудит) на підприємстві доброякісний. Так, аудитор може використати дані інвентаризації матеріально-виробничих запасів, перевірених ревізорами, якщо він впевнений в якісному її проведенні та відображенні результатів у системі обліку і звітності. Аудиторська палата України з метою регламентування правил і порядку проведення аудиту та виконання аудиторських послуг розробляє і частково завершила складання національних стандартів аудиту. Ґрунтуються вони на законодавстві України про аудиторську діяльність і міжнародних нормах аудиту, а також професійній термінології, прийнятій у світовій практиці. Правові й організаційні основи аудиторської діяльності в Україні