Управління утворенням прибутку підприємства

підприємства використовують різні класифікації ( табл.1.1.): 1. Залежно від виду діяльності, завдяки якій отримано прибуток, виділяють: - прибуток від реалізації товарів та платних торговельних послуг ( прибуток від торговельної діяльності ); - прибуток від реалізації продукції неторгової діяльності ( виробничої, транспортної, посередницької та інше ); - прибуток від реалізації майна, що є власністю підприємства ( основних фондів, нематеріальних активів ); - прибуток від позареалізаційних операцій, у складі якого виділяють : прибуток від інвестиційної діяльності ; прибуток від орендних операцій ; прибуток від інших позареалізаційних операцій; 2. Залежно від порядку визначення розрізняють : - балансовий прибуток, який характеризує кінцевий результат проведення всіх видів діяльності та є сумою отриманих прибутків ( збитків ). Обсяг балансового прибутку визначається за даними бухгалтерського обліку та відбивається на рахунку. - оподаткований прибуток, обсяг якого визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами підприємства платника податку на прибуток, зменшений на суму амортизаційних відрахувань. Розміри валових витрат та доходів з метою їх оподаткування визначаються шляхом організації спеціального податкового обліку на основі первинних облікових документів. Визначений таким чином обсяг прибутку , що оподатковується фіксується в Декларації про прибуток підприємства, яка подається в податкові органи та є підставою для визначення суми податкових зобов”язань підприємства; - чистий прибуток, який характеризує обсяг прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, обов”язкових платежів та зборів, що сплачуються за рахунок прибутку. Таблиця 1.1.

Класифікація прибутку торговельного підприємства Ознака класифікації в залежності від: Вид прибутку Методика розрахунку 12341.

Виду діяльності1.Прибуток від реалізаціїПр=ВД-ПДВ-Аз-ВВ Де: ВД-валовий дохід; ПДВ-податок на добавлену вартість; Аз-акцизний збір; ВВ-валові витрати.2. Прибуток від інших видів діяльностіПі=ВДп-ПДВі-Азі-ВВі3. Прибуток від позареалізаційних операційПп=ВДп-ВВп-Пв+ПД Де: ПД-позареалізаційні доходи; Пв-позареалізаційні витрати.2.Порядку визначення1.Балансовий прибутокБП=Пр+Пі+Пп2.Оподаткований прибутокПо=Бп +- ТМУ - А Де: ТМУ-киригування товаро-матеріальних цінностей; А - амортизаційні відраху-вання.3.Чистий прибутокЧП=Бп-По3.Методики оцінки-Номінальний прибутокПном=Бп-Реальний прибутокПреал=Пном / Іцін4.Мети визначення-Бухгалтерський прибутокПбух=Бп-Економічний прибуток1.ЕП=Бп-Вал.мож. 2.ЕП=Бп-П х ІК де: Вал.мож.-витрати альтернативних можливостей; П- рентабельність середньо-статистичного підприємства; ІК-інвестований капітал.5. Розмірів прибуток характеризується-Мінімальний прибутокПмін=К х МРР / (100-Сп) де: МРР-мінімальний рівень рентабельності; Сп-ставка податків з прибутку. -Цільовий або максимальний прибутокП-мах; якщо ГД=ГВ=> ВД(Т) / Т = ВВзм / Т де: ГД-граничні доходи; ГВ-граничні витрати.6.Порядку відшкодування витрат підприємстваМаржинальний прибутокПм=ВД-ВВзм де: ВВзм-змінні валові витрати 3. Залежно від методики оцінки визначають номінальний та реальний прибуток. Номінальний прибуток характеризує фактично одержану величину прибутку. Реальний прибуток це номінальний прибуток, перерахований з огляду на інфляцію. Він характеризує реальну купівельну спрможність чистого доходу, отриманого підприємством.

4. Залежно від мети визначення розрізняють бухгалтерський та економічний прибуток . Бухгалтерський прибуток відповідає обсягу балансового прибутку. Економічний прибуток являє собою різницю між виручкою від реалізації та всіма витратами підприємства, в тому числі витратами втрачених можливостей. Витратами втрачених можливостей ( або альтернативними ) в мікроекономіці прйнято називати втрати на споживання якогось ресурсу, які вимірені з точки вигоди, що “ “ втрачена “ через невикористання цього ресурсу найкращим альтернативним шляхом. Невірний вибір ресурсів, а також і нераціональне використання власних ресурсів, призводить до збільшення витрат обертання підприємства і зменшує потенційно можливий розмір отримання прибутку при даному обсязі діяльності. 5. Залежно від розмірів прибуток підприємства характеризується як мінімальний, цільовий або максимальний прибуток. Такі види прибутку пов”язані з визначенням обсягів діяльності, досягнення яких обумовлює знаходження підприємства в зоні збитковості, беззбитковості або прибутковості. Підприємство може мати об”єми діяльності, при яких доходи від реалізації менше за витрати. Але сума збитків може бути по розміру менша, ніж постійні витрати. Втакому разі підприємству вигідніше функціонувати, ніж нести збитки в розмірі постійних затрат. Беззбитковості підприємство досягає при таких обсягах діяльності, коли при інших рівних умовах доходи від реалізації дорівнюють загальній сумі витрат обігу. Графічна інтерпретація точки беззбитковості при проведенні торговельної діяльності може бути представлена наступним чином ( рис. 1.1).

Алгоритм розрахунку беззбитковості витікає із основної умови ії досягнення:

ВД = ВО.

Величина валового доходу і витрат обертання залежить від обсягу діяльності підприємства (товарообороту). Ця залежність може бути так:

ВД = РВД * Т , (*) 100

ВО = ВОзм + ВОпост = ВОзм * Т + ВОпост (**) 100 де ВД, РВД - відповідно валовий доход підприємства в абсолютній сумі та його рівень у відсотках до товарообороту.

Якщо підставити вирази (*) і (**) у вихідне рівняння та зробити необхідні математичні переутворення, одержимо:

РВД * Т = Рвозм * Т + ВОпост, 100

Т * (РВД Рвозм) = ВОпост, 100

Т = ВОпост * 100 , РВД РВО

ВО, Возм, ВОпост - відповідно загальна сума витрат обігу підприємства, ії зміна та постійна частина; Рвозм рівень змінних витрат обігу у відсотках до товарообороту; Т обсяг товарообороту.

За точкою беззбитковості підприємство при умові зростання обсягів діяльності входить в зону прибутковості. Величина прибутку, як цільова функція діяльності підприємства, залежить від обраної стратегії. Вона може бути: мінімальною, нормальною, необхідною. Під мінімальним розуміється прибуток, розмір якого після уплати податків задовільняє уявлення власників підприємства про мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал. Кількостю мінімальний рівень рентабельності відповідає рівню середньої процентної ставки банків по депозитам, що склался в теперешній період часу. Це обумовлюється тим, що власник підприємства не зацікавлений інвестувати кошти в створення (функціонування) підприємства, якщо чистий прибуток за результатами діяльності підприємства менший за суми процентів, які б він міг одержати від зберігання своїх грошових коштів у банку чи придбання на них цінних паперів інших підприємств. Сума мінімального прибутку може бути розрахована, виходячи з даного припущення: Пмін = К * МРР , 100 Сп де: