Біржі і Біржова діяльність

цін на взаємозв'язані товари. Приклад такого співвідношення рівнів цін на взаємозв'я8ані товари наведений в табл. 2. Таблиця 2. Співвідношення рівнів цін на взаємозв'язані товари. ТовариЗвичайне стійке співвідношення рівнів цінСпіввідношення рівнів цін на поточних біржових торгахБазовіВзаємозв'язаніЦукрові бурякиЦукор1:2, 21:2, 1НафтаБензин1:1, 81:1, 3СвининаЯловичина1:1, 21:1, 5 На четвертому етапі вибираються товари з найбільшим ступенем порушення звичайного стійкого співвідношення рівнів цін і приймається рішення про закупку одного з взаємозв'язаних товарів. При різкому збільшенні співвідношення цін слід купувати базовий товар (виходячи з даних таблиці - свинину), а при різкому зменшенні співвідношення взає- мозв'язаний товар (виходячи в даних таблиці - бензин). Механізм даної біржової спекуляції побудований на тому, що протягом відносно невеликого періоду часу звичайне стійке співвідношення рівнів цін знову встановиться на біржі. Якщо для закупки товару використана угода типу 'спот', то необхідно при здійсненні спекулятивної операції врахувати додаткові витрати по зберіганню товарів протягом цього періоду. Спекулятивні операції, основані на різниці в біржових цінах на окремі сорти (або інші якісні характеристики) одного і того ж товару, принципово нічим не відрізняються від аналогічної операції на взаємозв'язані товари. В цьому випадку в якості базового товару розглядається базисний сорт даного товару, а аналогом взаємозв'язаного товару виступав товар іншого сорту. Наприклад, бензин А-76 може бути представлений як базисний сорт, а бензин АИ-93 - як інший взаємозв'язаний сорт. При різкому порушенні звичайного стійкого співвідношення цін між цими сортами товару приймається шення про початок спекулятивної операції. Спекулятивні операції. основані на різниці цін на одні і ті ж товари на різних ТБ носять нааву 'арбітраж' або 'арбітражні угоди'. Міжбіржовий арбітраж може відбуватися як з реальним товаром, так і з ф'ючерсними контрактами. Якщо міжібіржовий арбітраж відбувається а реальним товаром, то незалежно від типу угоди на закупку ('спот' або 'форвард'), необхідно врахувати ряд додаткових витрат, пов'язаних з ліцензуванням його вивозу, транспортуванням в регіон реалізації тощо. При угоді типу 'форвард' слід, крім того, врахувати при спекулятивній операції і інфляційний ріст цін. Лише в тому випадку, якщо різниця а міжбіржових рівнях цін достатньо велика, щоб перекрити додаткові витрати по переміщенню товару а регіону закупки в регіон його реалізації, а також інфляційні витрати, можна застосувати рішення про початок даної спекулятивної операції. Спекулятивні операції, основані на різниці в біржових цінах на реальний товар і ф'ючерсний контракт на нього, досить широко розповсюджені на міжнародних ТБ. Механізм здійснення спекулятивних операцій такого типу оснований на тому, що взагалі для кожної біржі по кожному товару характерне отйке співвідношення цін на реальний товар і ф'ючерсні контракти (ціни ф'ючерсних контрактів взагалі дещо вищі, так як операції з ними, на відміну від угод з реальним товаром, не вимагають витрат по зберіганню і доставці цих товарів). Якщо співвідношення цін порушується, то в очікуванні вирівнювання цього співвідношення можна здійснити спекулятивну операцію. Із сдійсненням спекулятивних операцій зв'язані дві біржові ситуації 'контанго' і 'беквордейшн'. Контанго - це ситуація, при якій ціни по ф'ючерсних контрактах суттєво перевищують ціни на реальний товар. Здебільшого така ситуація виникав у випадках, коли пропозиція реального товару на окладах біржі зростає і відповідно зменшуються витрати по їх зберіганню. Можливе також підвищення цін на ф'ючероні контракти, коли прогноз біржової кон'юнктури дає підстави передбачити, що в майбутньому періоді поставки реального товару на біржі скоротяться. Беквордейшн - це ситуація, при якій ціни на реальний товар вище цін на ф'ючерсні контракти (в прямому перекладі ця ситуація характеризується терміном 'перевернутий ринок'). Здебільшого така ситуація виникає на біржі у тих випадках коли скорочується пропозиція реальних товарів і зменшується їх надходження на біржові оклади. В той же час покупцям необхідний реальний товар для поточних виробничих потреб і вони готові заплатити більш високу ціну, щоб одержати його негайно (укладаючи угоди типу 'опот'). Беквердейшн виникає і в тих випадках, коли виробники з метою штучного підвищення цін утримуються від пропозиції реального товару на біржі і навіть самі скуповують його на певний період. Спекулятивні операції, основані на різниці у біржових цінах на ф'ючерсні контракти по одному і тому ж товару, але з різною_тривалістю позиції (строком закінчення) також відбуваються лише на ф'ючерсних ТБ. Механізм цих операцій оснований на тому, що рівень цін на ф'ючерсні контракти з дальними позиціями звичайно вище, ніж на контракти з ближчими позиціями (так як віддалена перспектива зв'язана з невизначенніотю біржової кон'юнктури). Якщо це звичайне співвідношення цін на ф'ючерсні контракти з різними позиціями порушується, то можна розпочинати біржову спекулятивну операцію в розрахунку на майбутню нормалізацію цього співвідношення. Ситуації, які викликають порушення звичайного співвідношення рівня цін на ф'ючерсні контракти тривалістю позицій, також характеризується термінами 'контанго' (коли ціна на ф'ючерссні контракти з ближчим строком закінчення різко знижуються порівняно з цінами на контракти з віддаленим строком завершення) і 'беквордейшн' (коли ціни на ф'ючероні контракти а ближнім отроком завершення вище цін на контракти з віддаленим отроком завершення. Із всіх розглянутих форм спекулятивних операцій на наших ТБ вже сьогодні можуть здійснюватись операції з реальним товаром, основані на динаміці цін; на різниці в цінах на взаємозв'язані товари; на різниці в цінах на окремі сорти товару; на різниці в цінах на товар на різних біржах. Детальну методику розрахунку ефективності по всіх видах біржових операцій розглянемо на практичних заняттях.