Ринок цінних паперів

призначення. Особливістю оподаткування дивідендних виплат в Україні є те, що АТ повинне перерахувати податок у розмірі 30% від нарахованої суми для резидентів та 15% для нерезидентів до або одночасно з виплатою дивідендів. Отже, навіть за відсутності об'єкта оподаткування податком на прибуток АТ є платником податку на дивіденди з наступним його заліком у податок на прибуток. Може виникнути ситуація, в якій податок на дивіденди перевищить суму нарахованого податку на прибуток, що вплине на сплату податку на прибуток у наступних податкових періодах. Одним із заходів для залучення іноземних інвесторів в Україну є зниження ставки оподаткування дивідендів для нерезидентів. Якщо раніше вони отримували 59,5% нарахованої суми дивідендів, то з 1 червня 1999 року отримують 85%. Нарахування та виплата дивідендів, а також сплата податку проводиться таким чином: · нараховуються дивіденди разом із податком, нараховується податок на дивіденди; · отримується в банку сума до виплати, одночасно перераховується до бюджету податок на дивіденди; · перераховуються дивіденди юридичним особам та виплачуються дивіденди фізичним особам. Для розрахунків пропонується застосовувати такі формули: Сд = ФД \ СК * 100, де Сд ставка дивіденду; СК статутний капітал.

Дн = НВ х Сд х А,

де Дн нарахований дивіденд одному акціонеру; НВ номінальна вартість акції; А кількість акцій у акціонера.

Дв = Дн - ПП,

де Дв виплачений дивіденд одному акціонеру; ПП податок на прибуток із громадян на дивіденд. Нині встановлено такі співвідношення: Дв = 0,70 Дн для резидентів, Дв = 0,85 Дн для нерезидентів. Якщо власник акції змінювався, то Дн може визначатися із врахуванням строку, протягом якого акціонер володів акціями:

Днт = Дн * Т \ 365 * 100 де Днт нарахований дивіденд залежно від терміну; Т термін володіння акціями в днях у межах звітного періоду. Застосування останньої формули проблематичне і навіть недоцільне, бо власник акції протягом періоду (в Україні найчастіше він становить один рік) може багато разів змінюватися, що ускладнює розрахунки та може призвести до порушення прав акціонерів. Незважаючи на загальний важкий стан підприємств України, значна частина акціонерних товариств отримує прибуток та має можливість виплачувати дивіденди. Так, за підсумками 1999 року найбільше в СНД хімічне підприємство концерн "Стирол" направив на виплату дивідендів 5,6 млн. грн.; АСК "Укррічфлот" 5 млн. грн., або 0,80 грн. на акцію; Запорізький залізорудний комбінат 4 млн. грн., або 0,053 грн. на акцію; ДАЕК "Запоріжжя -обленерго" 623 тис. грн., що становить 10% чистого прибутку (ЧП), або 0,0035 грн. на акцію; ВАТ "Дніпрообленерго" 600 тис. грн., що становить 5% ЧП; ДАЕК "Західенерго" - 499 тис. грн., або 10% ЧП; ЕК ВАТ "Полтава-обленерго" 275 тис. грн., або 0,11 грн. на акцію; ВАТ "Нафтохімія Прикарпаття" 196,4 тис. грн., що дорівнює 5% ЧП; фармацевтична фірма "Здоров'я" 180 тис. грн.; ВАТ "Київський картонно-паперовий комбінат" 555 тис. грн., або 13% ЧП; АППБ "Аваль" 135 тис. грн. Досить часто подаються дані про розмір дивідендів, які припадають на одну акцію або на один інвестиційний сертифікат, як це прийнято у світовій практиці. Наприклад, за підсумками діяльності ТОВ "Дружківський метиз-ний завод" виплачував у 1999 році 0,027 грн. на акцію; ЗАТ "Харківська бісквітна фабрика" 0,65 грн. на акцію; ВАТ "Спектр" 0,06 грн. на акцію; ВАТ "Роменський молочний комбінат" 1,00 грн. на акцію; ВАТ "Одеса-газ" 1,02 грн. на акцію; ЗАТ ІФ "Олбі-Інвест" 1,12 грн. на інвестиційний сертифікат. За підсумками 1999 року до фонду виплати дивідендів ВАТ "Сумигаз", наприклад, планує спрямувати 5% чистого прибутку; пивзавод "Рогань" 10%; ДАЕК "Закарпаттяобленерго" 13,2%; ВАТ "Кримський содовий завод" - 25%. Аналіз викладеного вище, а також загальний стан українських підприємств, гостра потреба останніх у прямих інвестиціях дають змогу вважати доцільним та оптимальним розподіл як дивіденди 510% чистого прибутку. Акціонерні товариства, які прийняли рішення про виплату дивідендів, мають багато проблем. По-перше, після прийняття такого рішення на зборах акціонерів необхідно опублікувати цю інформацію. Найзручнішим для акціонерів є розсилання письмових повідомлень, але для АТ, що мають кілька тисяч акціонерів, це досить дорогий і трудомісткий процес. По-друге, труднощі виникають при підготовці документів для виплати, друкуванні дивідендної відомості, передачі відомості про виплату та розміри утриманого податку на прибуток податковим органам за місцем розташування АТ. Потім відомості передаються до податкової адміністрації за місцем проживання акціонера. Необхідним є внесення ідентифікаційних кодів акціонерів до реєстру, бо тим акціонерам, які не повідомили свого коду, дивіденди не виплачуються. По-третє, з'являються проблеми при виплаті дивідендів у відкритому акціонерному товаристві. Перерахуємо можливі варіанти виплати та їх недоліки: видача готівкою через касу (не всі акціонери живуть поблизу місцерозташу-вання АТ), перерахунок поштовим переказом (трудомісткий процес, бо треба розіслати кілька тисяч переказів), перерахунок на рахунки акціонерів у банках (відкриття рахунка кожного акціонера, повідомлення їм про номер рахунка). Виникають також питання щодо взаємовідносин з іноземними інвесторами, конвертації валюти, переказу дивідендів за кордон. Відносно шляхів виплати потрібний комбінований підхід, орієнтований на зручність як для АТ, так і для акціонерів. Виходячи з цього можно зробити висновок, що необхідно розробити грунтовну та довгострокову дивідендну політику, попередньо обравши її тип, враховуючи такі особливості функціонування акціонерного товариства, як сфера діяльності, тривалість кругообігу коштів, коливання доходів та інші фактори. Підприємствам, які вже виплачували дивіденди, бажано надалі дотримуватися стабільної дивідендної політики, не допускати затримки при їх виплаті. Результатом виваженої та ефективної дивідендної політики має стати оптимальний розподіл коштів на розвиток підприємства, що забезпечить успішне його функціонування, а також на виплату стабільних, бажано зростаючих дивідендів. Останнє сприятиме привабливості акцій такого товариства як на вторинному, так і на первинному фондовому ринках, залученню додаткових інвестицій.

Розділ 2: ринок цінних паперів, інвестиції та економічне відтворення.

Почнемо розгляд з функцій, які ринок цінних паперів виконує в економічній сфері: · відтворення дійсної вартості основних виробничіх фондів, рентабельності того чи іншого підприємства, товариства, компанії. Ця функція особливо актуальна в приватизаційному процесі при корпоратизації та акціонуванніі державних підприємств. Але й в розвинутих ринкових відносинах рівень фінансової ефективності підприємства, встановлений через курс його акцій на фондовій біржі, є більш обєктивним. · Прискорення обігу надлишкового капіталу у вигляді цінних паперів, його акумулюція для інвестицій у виробничу та соціальну сфери. · Переміщення капіталу