Кредитування банками підприємств та забезпеченння кредитів

підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість. 2.3. Оцінка кредитоспроможності позичальника, методи заоезнечення крсдиив. Коефіцієнт абсолютної ліквідності = (короткострокові фінансові вкладення + каса + р/р + в/р +інші грошові кошти) / III розділ П Коефіцієнт абсолютної ліквідності ( на початок року) = 43,1 +13,7 +141,0/1588,1=0,124 Коефіцієнт абсолютної ліквідності ( на кінець періоду) = 25,4 + 29,5 + 69,4/1449,6=0,085 Значення цього коефіцієнту рахується достатнім, якщо воно знаходиться в межах від 0,2 - 0,35. Але так як отримане значення на початок року менше ніж 0,2, а на кінець періоду воно зменшилося ще на 0,039. Тобто, на початок звітного періоду підприємство мало можливість погасити свою короткострокову заборгованість на 12,4%, а на кінець звітного періоду лише на ї,У/о. Таким чиним мижлиш^гь погашення заборгованості на протязі всього звітного періоду зменшилась 3,9%. Безумовно це є негативним явищем в роботі підприємства, але вона пояснюється результатами аналізу кредиторської заборгованості підприємства. Тобто ми наочно бачимо, що підприємство не може в повній мірі погасити свою наявну короткострокову заборгованість. Наприкінці нашого аналізу доцільно звести отримані показники до єдиної форми і здійснити остаточну оцінку підприємства за кожною методикою. На нашу думку такий крок дозволить зробити дійсно відповідаючи реальним умовам достовірні висновки, зокрема визначити, чи дійсно підприємство є здатним відповідати по своїм ^ЦииО /ЮСІ-ГиП/ІІУІ» 1 '"Гі^іїіт і.^ґ^^і.^і.-с^-хх^^.^^^хл^л-к^^^гу-^х'у^-. ^ --х-.'-г-і/^тй<-»_^тг '-»*"» ^^т т'т-'т.г Г-»тт/^ТТГ\Т>Т/'ТЛ^ щодо доцільності застосування цих методик. Тобто визначити яка із застосованих методик більш ефективна при визначенні кредитоспроможності підприємства в сучасних умовах., враховуючи специфіку діяльності господарюючих суб'єктів. Отже наведені нижче порівняльні таблиці за двома методиками, які застосовувались в процесі оцінки кредитоспроможності підприємства, ілюструють нам результати нашого дослідження. Таблиця 9. Загальна методика оцінки кредитоспроможності підприємства банком. ПоказникиНа початок рокуНа кінець періодуВідхиленняРейтингВалюта балансу6096,16030,6-65,5НегативноРентабельність активів-0,066-ПозитивноКоефіцієнт загальної ліквідності1,171,06-0,11Не менше 0,2 НегативноКоефіцієнт абсолютної ліквідності0,0120,011-0,001Не менше 0,2 НегативноКоефіцієнт автономії0,3520,316+0,036Менше 1 ПозитивноКоефіцієнт маневреності0,0590,024-0,035Не менше 0,5 НегативноКоефіцієнт фінансової стабільності1,9692,317+0,348Більше 1 Позитивно Таблиця 10. Методика оцінки фінансового стану підприємств та організацій Агентства з питань запобігання банкрутству. ПоказникиНа початок рокуНа кінець періодуВідхиленняРейтинг12345Валюта балансу6096,16030,6-65,5НегативноКоефіцієнт автономії0,7390,759+0,02Не менше 0,5 ПозитивноКоефіцієнт фінансової стабільності1,9692,265+0,296Більше 1 ПозитивноРобочий капітал267,4113-154,4Негативно 12345Маневреність капіталу4,69,3-4,7НегативноКоефіцієнт ' покриття1,171,08-0,09ЇЛЛЇЛЇК- \ ПозитивноКоефіцієнт абсолютної ліквідності0,1240,085-0,039Від 0,2 до 0,35 НегативноКредиторська заборгованість1588,11432,6155,5Зменшення Позитивно Розглядаючи першу таблицю даних ми бачимо, що стан підприємства відповідає майже всім основним нормативам, але це зрозуміло, бо якщо всі показники задовольняли нормативним значенням, то підприємство не потребувало би додаткового залучення коштів. Розглядаючи другу таблицю даних, де був проведений більш детальний аналіз, можна висловити думку що підприємство працює більш-менш нормально. Наприклад, коефіцієнт автономії відповідає нормативним значення і навіть перевищує їх, що ілюструє нам гарний фінансовий стан підприємства. Коефіцієнт покриття вказує на те, що підприємство може вчасно погасити свої борги. Коефіцієнт фінансової стабільності також відповідає нормативним вимогам. Тобто власні кошти перевищують позикові. Зважаючи на непрості економічні умови та на те, як важко підприємствам існувати в сучасних умовах можна прийняти рішення про кредитування, але за умови наявності відповідного забезпечення. Цей аспект надання кредиту також підтверджується показниками ліквідності, які не відповідають вимогам загальноприйнятих нормативів. Банк надає позичальнику кредит, якщо останній має документи які засвідчують забезпечення позики. Це може бути договір застави, поручительство, гарантія. Особливу увагу треба приділити вартості матеріальних цінностей які приймаються як забезпечення, можливості реалізації та передачі їх іншим суб'єктам. Гарним забезпеченням рахується майно яке знаходиться в повній власності позичальника. При оцінці забезпечення слід враховувати наступні моменти: забезпечення повинно характеризуватися вартістю, яка має тенденцію до збільшення, повинно легко реалізовуватися у випадку необхідності, вартість забезпечення повинна перевищувати розміри позики та процентів; з метою швидкої реалізації можливе зменшення ринкової ціни забезпечення; при реалізації майна банк витрачає певний час, тобто несе збитки які пов'язані з недоотримання кредитного доходу від даного активу. Як правило, під заставу банк приймає право користування землею, товарно-матеріальні цінності, готову продукцію, або продукцію на переробці, основні виробничі фонди, будинки, квартири, підприємства, а також інше майно позичальника в порядку встановленому законодавством. Майно, яке приймається під заставу повинно бути застрахованим. В якості предмету застави не пропонується приймати майно, яке стане власністю позичальника тільки після підписання кредитної угоди. Також не треба приймати під забезпечення страховий поліс, враховуючи існуючу фінансову нестабільність та велику ймовірність неплатоспроможності страхових компаній. Що ж стосується методик оцінки кредитоспроможності, то тут треба зазначити, що методика оцінки кредитоспроможності позичальника, яка використовується банками дозволяє в певній мірі виявити фактори які впливають на фінансовий стан підприємства, та дослідити їх. Але використання останньої методики оцінки фінансового стану, на нашу думку, є більш доцільним, тому що вона дозволяє зробити розгорнуту оцінку фінансово-господарського стану підприємства, зокрема дослідити взаємозв'язок між базовими показниками, які характеризують діяльність підприємства та дати більш чіткий та достовірний висновок щодо кредитоспроможності позичальника.