Кредитування банками підприємств та забезпеченння кредитів

з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки. Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки, або мають поручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника. Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати: житлові будинки, квартири, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника, і не є об'єктом застави за іншою угодою. 5. Бланковий кредит може надавати комерційний банк тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення - тільки під зобов'язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах. 6. Консорціумний кредит може надаватися позичальнику банківським консорціумом такими способами: а) шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності; б) шляхом гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків. Кредитування здійснюється в залежності від потреби в кредиті; в) шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в ко'нсорціумній операції. Положення "Про кредитування" визначає види банківських кредитів, що можуть надаватися підприємствам: Кредити, які надаються банками, поділяються: 1. За строками користування: 1) короткострокові - до 1 року, можуть отримувати підприємства у разі фінансових труднощів, які виникають у зв'язку з витратами виробництва та обігу. 2) середньострокові - до 3 років, надаються підприємствам на поточні витрати, оплату обладнання та фінансування капітальних вкладень. 3) довгострокові - понад 3 років, можуть надаватись для формування основних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше. Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за його користування. 2. За забезпеченням: 1) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами); 2) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи); 3) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації); 4) незабезпечені (бланкові). 3. За ступенем ризику: 1) стандартні кредити; 2) кредити з підвищеним ризиком; 4. За методами надання: 1) у разовому порядку; 2) відповідно до відкритої кредитної лінії; 3) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання). 5. За строками погашення: 1)водночас; 2) у розстрочку; 3) достроково (за вимогою кредитора, або за заявою позичальника); 4) з регресією платежів; 5) після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу). , Також необхідним законодавчим актом, який також регулює кредитні відносини, є Закон України "Про заставу", який був введений в дію Постановою ВР N 2655-12 від 02.10.92 року. Цей закон регулює відносини застави, які виникають внаслідок надання кредиту банком - підприємству, та визначає предмет застави, порядок застави, суб'єктів, форму та зміст договору застави, а також права та обов'язки сторін, порядок припинення застави, та порядок реалізації застави. Законом передбачаються такі види застави: Іпотека - це застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи. Заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя. Застава майнових прав. Застава цінних паперів - здійснюється передачею їх заставодержателю в депозитне володіння. В розвинутих країнах зобов'язання підприємств перед банком забезпечуються також у вигляді гарантій (поручительств), переуступки, переуступки дебіторської заборгованості, шляхом забезпеченням товарними запасами, забезпеченням шляховими документами, рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, а також дорогоцінними металами. Але треба враховувати ще і те, що банк висуває певні вимоги до забезпечення: 1. Забезпечення повинно бути якомога більш ліквідним. 2. Стабільність цін на заставлене майно. 3. Здатність до тривалого зберігання. 4. Мінімальні витрати по зберіганню та реалізації заставленого майна. Країни із розвиненою ринковою економікою дуже часто схиляються, в своїй банківській практиці, до застосування наступних форм забезпечення кредитів: гарантія, переуступка (цесія), переуступка дебіторської заборгованості, забезпечення у вигляді товарних запасів, забезпечення шляховими документами, забезпечення рухомим та не рухомим майном, цінними паперами, а також дорогоцінними металами. Гарантія являє собою зобов'язання третьої особи погасити борг позичальника у випадку його неплатоспроможності. Найбільш розповсюдженою є банківська гарантія. Строк дії гарантії встановлюється як правило на 10-15 днів більше строку погашення кредиту, повернення якого забезпечується гарантією. Якщо позичальник по закінченню строку користування кредитом не має коштів на розрахунковому рахунку, неповернутий кредит стягується в безспірному порядку з рахунка гаранта. Переуступка (цесія) на користь банку вимог і рахунків позичальника до третьої особи означає передачу прав банку щодо зміни напрямку виручки на погашення кредиту при настанні строків його повернення. Цесія проводиться на основі укладеної між банком і позичальником угоди, в якій визначається сума вимог і рахунків, що потребують переуступки та інші умови. Якщо підприємство має розрахунковий рахунок в цьому банку, тоді угоду про переуступку можна не укладати, а обумовити цю угоду в кредитній угоді. Переуступка дебіторської заборгованості складається з передачі банку рахунків, що підлягають сплаті за поставлені підприємством товари, виконані роботи, надані послуги. При цьому підприємство може як повідомляти своїх дебіторів про переуступку вимог, так може і не робити цього. Забезпечення у вигляді товарних запасів. При цій формі як застава виступають партії сировини, матеріалів, готової продукції. І.З.Стан кредитування та забезпечення кредитів на Україні. Кредит за своєю економічною природою є важливим стимулом ефективного господарювання. В умовах раціональної організації економічної системи відбувається приплив кредиту до підприємств із високими показниками розвитку, які забезпечують найбільшу віддачу коштів, отриманих у позику, і навпаки, відбувається відплив кредиту з підприємств із низьким рівнем прибутковості. Отже, згідно з об'єктивними законами ринку банківський кредит має сприяти вільному перетіканню капіталів в економіці, забезпечуючи тим самим розвиток найефективніших