Банківські ресурси

за ставкою, що встановлена зборами акціонерів, виникне їх залишок ця сума може бути спрямована на поповнення статутного фонду банку. Ця операція (капіталізація) може бути здійснена баз сплати дивідендів акціонерам, але також за рішеннями. Що приймаються загальними зборами акціонерів. Банківський власний капітал поділяється на капітал брутто та капітал нетто. Власний капітал брутто це сума усіх фондів банку та нерозподіленого прибутку за балансом. Власний капітал нетто це капітал брутто за “-“ вкладень банку в господарську діяльність підприємств та організацій, акції АТ, витрати майбутніх періодів, відвернених коштів. Тобто, капітал нетто це та частина власних коштів банку, що може бути використана як кредитні ресурси. Розмір власного капіталу визначається кожним банком самостійно і залежить від багатьох факторів. До них належать: - рівень мінімальних вимог НБУ до статутного фонду. Більш значні вимоги збільшують потребу у власному капіталі; Мінімальні вимоги НБУ до статутного фонду банків це мінімальний розмір статутного фонду, який банк повинен мати сплаченим. - специфіка клієнтури. При значній кількості невеликих вкладників власних коштів потрібно буде менше ніж за наявності великих вкладників; - характер активних операцій. Наявність значно ризикових операцій потребує відносно більшого розміру власного капіталу. Конкретний показник, який характеризує капітал окремого банку, не можна оцінювати ізольовано від інших чинників. Очевидно, банки, що володіють, наприклад, обовязковим мінімальним обсягом капіталу не є однаковою мірою надійними. Правомірною є градація вимог до мінімального статутного фонду банків залежно від їх спеціалізації і місця функціонування. Так, у Росії вимоги щодо збільшення капітальної бази не поширюються на банки, які діють на засадах кредитної кооперації. До економічних нормативів адекватності капіталу згідно з міжнародними стандартами належать: - елементи капіталу; - зважування активів на предмет ризику; - зважування активів на предмет ризику позабалансових статей. Домінуючим фактором оцінки адекватності капіталу є його склад. Порівнюючи якісний склад капіталу за критеріями. Які діють у вітчизняній банківській системі та в міжнародній практиці, виявимо певні розбіжності. Склад капіталу банку, рекомендований Базельським міжнародним комітетом з питань банківського нагляду, подано у таблиці №1. У таблиці №2 показано склад капіталу українських комерційних банків.

Таблиця №1. Склад капіталу банку за методикою Базельського міжнародного комітету з питань банківського нагляду.

№Вид капіталуХарактеристика1Звичайний акціонерний капіталВартість визначається за номінальною вартістю звичайних акцій, випущених банком; дохід, який вони приносять, залежить від рішення ради директорів банку щодо виплати дивідендів2Привілейований акціонерний капіталВартість визначається за номінальною вартість будь-яких акцій, щодо яких можлива виплата фіксованої частини доходу3НадлишокРізниця між фактичною ціною купівлі акцій, придбаних на ринку, і номінальною вартістю акцій4Нерозподілений прибутокЧистий прибуток, не виплачений у формі дивідендів і залишений банком для інвестиційних цілей5Резерви Кошти, залишені на непередбачені витрати; використовуються для виплати дивідендів, які ще не оголошені; кошти для майбутнього вилучення з обороту акцій або для погашення зобовязань6Субординовані зобовязанняДовгостроковий залучений капітал, вкладений зовнішніми інвесторами, зобовязання банку перед якими є за важливістю другими порівняно з його зобовязаннями щодо вкладників, але першими порівняно із зобовязаннями перед акціонерами (ці зобовязання можуть бути конвертовані, тобто обміняні у майбутньому на акції банку) 7Неконтрольний пакет акційЗа рахунок цих коштів має частку в підприємствах консолідованих дочірніх компаній8Цінні папери, які погашаються за рахунок продажу акційБоргові зобовязання банку, погашення яких можливе лише шляхом продажу акцій

Таблиця №2. Склад капіталу українських комерційних банків.

№Вид капіталуХарактеристика1Статутний капіталВартість визначається за номінальною вартістю звичайних акцій чи паїв, випущених банком; дохід від яких залежить від рішення загальних зборів учасників статутного капіталу щодо виплати дивідендів2Привілейовані акціїВартість визначається за номінальною вартість будь-яких випущених акцій, щодо яких можлива виплата фіксованої частини доходу3Емісійна різницяРізниця між фактичною ціною купівлі акцій, яка склалася на ринку, і номінальною вартістю акцій4Прибуток, залишений у розпорядженні банкуЧистий прибуток, не виплачений у формі дивідендів і залишений банком для інвестиційних цілей5Переоцінка основних засобівСпеціальні фонди банку в частині переоцінки основних засобів6РезервиРезерви для непередбачених витрат і для можливих втрат за позиками7Прибуток (збиток)Переоцінка валютних коштів плюс прибуток (збиток) за звітний рік по балансу плюс різниця між операційними та різними доходами і операційним та різними втратами, плюс штрафи, пеня, одержані неустойки, мінус штрафи, пеня, сплачені неустойки Порівняльний аналіз складу капіталу, визначеного за міжнародною та вітчизняною методиками, свідчить про відмінності у розумінні самої суті власного капіталу банку. 1.В Українській практиці капітал розглядається як вузьке поняття до його складу входять лише постійні елементи (за винятком переоцінки коштів у валюті); віднесення до власних капіталів банку субординованого боргу не допускається. Методикою Базельського комітету передбачено наявність у складі додаткового капіталу довгострокових субординованих зобовязань зі строком погашення не менше 5 років. На фінансовому ринку України аналогічних довгострокових субординованих зобовязань немає. Проте НБУ і не передбачає введення боргових інструментів до складу капіталу банку, тим самим непрямо обмежуючи можливості банків щодо диверсифікації портфеля власних коштів шляхом включення до нього умовно постійних елементів. Така позиція НБУ є обгрунтованою, спрямованою на зміцнення захисної функції капіталу в умовах перехідного періоду. Однак у міру розвитку ринкових відносин, зниження темпів інфляції, стабілізації економіки український банківський капітал може бути поповнений елементами додаткового капіталу. 2. Українські акціонерні комерційні банки мають простішу порівняно із західними структуру капіталу, оскільки у нас немає такого розмаїття видів акцій, якими оперують кредитно-фінансові установи розвинутих банківських систем. 3. Згідно з методикою Базельського комітету спеціальні резерви не включаються до складу капіталу: “Резерви, створені з прибутку, …повинні бути вільними і не обтяженими ніякими конкретними претензіями з боку кредиторів, із тим, щоб їх модна було визначити як такі, що безумовно належать акціонерам, тобто саме таким, що доповнюють акціонерний капітал”. Водночас “створення банківських резервів для покриття сумнівних кредитних вимог… створює результати аналізу прибутковості основної діяльності банку і, як наслідок, спотворює також