Банківські ресурси

валюті. Починаючи з 1995 року валютних курс гривні коливався значно повільніше, а темпи інфляції знизилися, що спричинило наприкінці 1997 року відповідне зниження питомої ваги валютних вкладів у загальній сумі залучених коштів (до 26%). У серпні 1998 р. міжнародна валютно-фінансова криза поширилася на Україну, що призвело до зниження валютного курсу національної грошової одиниці. Саме цим пояснюється відповідне значення у даний час (до 41%) питомої ваги валютних депозитів. Адже сума валютних вкладів у комерційних банках України обліковується зо поточним валютним курсом НБУ. Загальна сума залучених коштів у нац. валюті зросла протягом 1992-1997 років, досягнувши наприкінці 1997 р. зростання 4778 млн. грн. (таб. №2). Однак до кінця жовтня 1998 р. відбулося незначне (3,8%) зниження цього показника.

ТАБЛИЦЯ № 2. Структура залучених коштів КБ у нац. валюті.

Залучені коштиСума в млн. грн.Питома вага (%)19921993199419951996199701-10 199819921993199419951996199701-10 1998Строкові32433467113311819176017142424353838До запитання151511067212324372959283883867676656262Разом1817514012794376847784598100100100100100100100

Питома вага строкових депозитів у загальній сумі залучених коштів у нац. валюті протягом 1992-1997 років коливалася в межах 14-24%. Це відповідає значним темпам інфляції в цій період і наявності інфляційних очікувань з боку юридичних та фізичних осіб, що не сприяє зростанню строкових депозитів. Проте у 1996-1998 рр. Політика НБУ, спрямована на підтримку валютного курсу національної грошової одиниці, сформована ще у 1995 році, почала діяти. Одним із позитивних результатів цієї політики стало зростання питомої ваги страхових депозитів у національній валюти до рівня 38%. Ціна залучених строкових депозитів у іноземній валюті традиційно в 2-3 рази менша, ніж ціна строкових депозитів у нац. валюті, що пояснюється як недостатнім рівнем розвитку валютного кредитування, так і впливом фактора ризику будь-яких кредитних і депозитних операцій у іноземній валюті. Саме тому комерційні банки і їх клієнти-юридичні особи надають перевагу не строковим депозитам, а вкладам до запитання в іноземній валюті. Динаміка залучення строкових депозитів і вкладів до запитання в іноземній валюті (що обліковується у гривневому еквіваленті) характеризується відносно незначною амплітудою коливань у валютному еквіваленті протягом 1995-1998 років (таб. №3),

ТАБЛИЦЯ №3 Структура залучених коштів комерційних банків у іноземній валюті за строками повернення . Залучені коштиСума в млн. грн.Питома вага (у %)199519961997Січень-жовтень 1998199519961997Січень-жовтень 1998Строкові605804833136138475043До запитання973914839180462535057Разом1578171816723165100100100100 так і питомої ваги строкових депозитів у загальній сумі залучених коштів у іноземній валюті, яка коливається протягом цього періоду в межах від 38 до 50%. Аналіз структури залучених коштів комерційних банків у розрізі форм власності вкладників (таб. 4) дає змогу зауважити зростання питомої ваги вкладів підприємств із приватною формою власності і фізичних осіб із 15% наприкінці 1995 року до 44% наприкінці жовтня 1998 року. Ця тенденція повязана з розвитком ринкових відносин узагалі і процесом приватизації зокрема. Ринок депозитів фізичних осіб у цей період також розвивався досить швидкими темпами. Із цих же причин із кінця 1995 року питома вага вкладів державних підприємств знизилася з 31 до 17%. Стосовно зменшення протягом 1997-1998 років залишків на рахунках підприємств колективної форми власності з 56 до 38% , то на цей процес вплинули, принаймні 2 основних негативних чинники: 1. криза платежів, яка призвела до неспачі обігових коштів, переважно у великих колективних підприємств; 2. бартеризація торгівельних зв”язків, яка саме протягом 1997-1998 років досягла свого максимуму. Ці негативні фактори значною мірою вплинули на поглиблення бюджетної кризи у зазначений період. Розгляд структури залучених коштів комерційних банків у розрізі секторів економіки до яких належать вкладники (таб. №5), виявляє: - швидкі темпи зростання у 1995-1998 роках не лише абсолютних сум, а й питомої ваги вкладів домашніх господарств і підприємств, які їх обслуговують, на фоні відповідного зниження питомої ваги залишків на рахунках підприємств нефінансового сектору; - стрімке збільшення залишків на рахунках підприємств фінансового (небанківського) сектора економіки у 1998 році.

ТАБЛИЦЯ № 4. Структура залучених коштів КБ за формами власності. Форма власностіСума в млн. грн.Питома вага (у %)199519961997Січень-жовтень 1998199519961997Січень-жовтень 1998Приватна64212892400340415233744Колективна236130853167295354564938Державна13671112883129331201417Разом4370548664507763100100100100 ТАБЛИЦЯ №5 Структура залучених коштів КБ за секторами економіки. СекторСума в млн. грн.Питома вага (у %)199519961997Січень-жовтень 1998199519961997Січень-жовтень 1998Фінансовий (небанківський)17761990003Нефінансовий355739493858430481726055Домашні господарства79715302586325919284045Разом4371548664507762100100100100

Одже, структура і динаміка зростання залучених коштів комерційних банків України протягом 1992-1998 років у цілому відображає позитивні й негативні тенденції, властивні, перехідній моделі економіки. Треба також зазначити, що в основному комерційні банки мають у розпорядженні короткострокові ресурси. Через те банки обмежені у своїх можливостях здійснювати довгострокові інвестиції і переважно надають кредити для поповнення оборотних коштів. Банківська система власних грошей не має. Їх специфіка у тому, що вона перетворює капітал економіки, юридичних осіб у банківські ресурси, тобто гроші роблять тільки із грошей. Якщо необхідних грошей немає, то ті, що зявляються з нічого, - порожнє, руйнівні гроші може продуктувати лише НБУ, але багатішим від того український народ не стане. Багатство його залежить від успішної роботи економіки. Одже, підбиваючи підсумки, доцільно зазначити, що першочергова орієнтація комерційних банків на сучасному етапі полягає у формуванні фінансових ресурсів для довгострокових інвестицій в економіку шляхом народжування грошової частини власного капіталу та залучення довгострокових депозитів від населення і субєктів господарювання. Ось чому створення сприятливого середовища, в якому КБ мали б змогу, з одного боку, мобілізувати банківські ресурси, а, з другого, здійснювати інвестиції, має стати головною метою банківських реформ.

4. Запозичені кошти комерційного банку.

Запозичений банківський капітал включає позички та позики. Слід чітко уявляти відмінності між цими поняттями. Позички це кошти, які комерційні банки купують один у одного або в НБУ, а позики це форма мобілізації додаткового грошового капіталу шляхом емісії й розміщення облігацій. Облігації відрізняються від акцій тим, що облігації не дають права їх власникам на участь у керуванні комерційним банком і тим, що акції випускаються без встановлення строку погашення, у той час як по облігаціях такий