Етапи процесу кредитування

банком кредиту позичальнику. Враховуючи велику важливість вивчення кредитоспроможності і оцінки ризику в банках західних держав створені спеціальні відділи. При експертизі кредитної заявки клієнта використовуються різні джерела інформації: - матеріали, отримані безпосередньо від клієнта; - відомості про клієнта в архіві банку; - інформація про клієнта, отримана за межами банку; Велике значення має архів банку. Якщо клієнт вже одержував позику, то в архіві є інформація про непогашення, затримки або інші порушення. З зовнішніх джерел важливої є інформація, отримана від банків-партнерів. При вивченні заявки на кредит може бути проведена перевірка позичальника на місці. Дуже важливо з'ясувати компетентність робітників, що очолюють основні відділи підприємства. В процесі роботи банку працівник банку зобов'язаний проаналізувати кредитоспроможність позичальника. Оцінюючи персональні якості позичальника банк зосереджує увагу на таких моментах: репутація, порядність і чесність, професійна спроможність і матеріальна забезпеченість. Ретельно вивчається фінансовий стан позичальника, коефіцієнти ліквідності, ефективність використання власних і позичених коштів. Для цього використовується бухгалтерська і статистична звітність позичальника за минулий період, матеріали попередніх перевірок на місці і прогнози його фінансового стану за строки користування позикою. Існує багато методик аналізу фінансового стану клієнта і його надійності в відношенні своєчасного погашення боргу банку. При вивченні кредитоспроможності клієнта важливе значення необхідно придавати аналізу коефіцієнтів, різних статей, що характеризують співвідношення балансу і динаміку цих показників. Національний банк України згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність" (872-12) здійснює контроль за дотриманням комерційними банками банківського законодавства. З метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності комерційних банків Національним банком України затверджені обов'язкові для виконання такі економічні нормативи регулювання їх діяльності: - платоспроможність; - ліквідність балансу; - максимальний розмір ризику на одного позичальника; - та інші.

Для зведення ризику діяльності комерційного банку до мінімуму та запобігання його банкрутства банк, до укладання кредитної угоди, здійснює попередній аналіз фінансового стану позичальника, вивчає його кредитоспроможність та розглядає перспективи розвитку. Поняття кредитоспроможності включає правовий і господарсько-фінансовий стан позичальника, який визначає наявність передумов для одержання ним кредитів, а також їх погашення у встановлені строки. Метою аналізу кредитоспроможності є отримання банком якісної оцінки діяльності позичальника, на підставі якої він приймає рішення щодо можливості і умов кредитування або припинення кредитних відносин з ним. При оцінці кредитоспроможності позичальника враховуються: правомочність, яку юридична особа набуває тільки з моменту державної реєстрації його статуту у виконавчих органах влади, фінансова стабільність, платоспроможність та інші показники (ліквідність балансу, стан активів, ефективність використання коштів, прибуток, наявність забезпечення або інші гарантії повернення кредиту, рейтинг). Джерелами визначення показників кредитоспроможності позичальника для комерційного банку можуть бути: а) баланс (форма N 1); б) звіт про: - фінансові результати та їх використання (форма N 2); - фінансово-майновий стан (форма N 3); в) відомості статистичних органів; г) дані оперативного обліку позичальника; д) додаткова інформація, що надається за погодженням сторін. Кожний комерційний банк має право самостійно обирати найбільш прийнятні показники для аналізу кредитоспроможності позичальника. 4. Кредитоспроможність та фінансова стабільність позичальника може характеризуватися такими показниками, які визначаються за даними його бухгалтерського звіту: Назва показникаСпосіб визначенняОцінка показника або його оптимальне значенняНеплатежі: а) прострочена заборго-ваність за позиками б) непогашені борги за внесками в бюджет, ра-хунками постачальників, зобов'язаннями інших кредиторівДані балансу позичаль-ника, звіт обслуговуючого банкуНезадовільний фінансо-вий стан, неспромож-ність здійснювати плате-жі за своїми зобо-в'язаннями

Розраховуються за даними балансу: Ліквідність: І. Активи: 1.Ліквідні кошти (каса, рахунки в банку, цінні папери). 2.Ліквідні кошти, що знаходяться в розпорядженні господарських організацій, які можуть бути перетворені в грошові кошти (дебітори, запаси). 3. Неліквідні кошти.

(Баланс вважається ліквідним, якщо сума активу перевищує суму пасиву) ІІ. Пасиви: Короткострокові, довгострокові, відстрочені зобов'язання, постійні пасиви. Коефіцієнти: 1. Незалежності. джерела власних та прирів- нених до них коштів Кн= актив балансу При перевищенні питомої ваги власних коштів позичальник у будь-який момент може покрити всі зобов'язання власними ресурсами. Нормативне значення показника - 0,5. 2. Маневрування. сума власних оборотних коштів Км= сума джерел власних коштів

Перевищення показника характеризує можливість вільного використання коштів при зміні процесу виробництва. Нормативне значення показника - 0,4 - 0,6. 3. Заборгованості. сума позикових коштів Кз= сума власних коштів

Залежить від структури та швидкості обігу коштів.Прискорення оборотності коштів не впливає на фінансовий стан позичальника. Нормативне значення показника - 0,5 - 1,0. 4. Фінансової стабільності. джерела власних та прирів- нених до них коштів + дов- гострокові позикові кошти Кфс= актив балансу

Коефіцієнт показує питому вагу в загальній вартості майна усіх джерел коштів, що позичальник може використати у своїй поточній діяльності без втрат для кредиторів. При значенні 0,5 - ризик мінімальний. 5. Участь власних та довгострокових позичених коштів у запасах та затратах. розділ І пасиву + довго- строкові позичені кошти мінус розділ І активу Кувпк= розділ ІІ активу

Підтверджує платоспроможність клієнта. Нормативне значення показника 0,5. 6. Загальний коефіцієнт покриття за балансом. актив балансу мінус розділ І активу Кпб= короткострокові позички + позичені кошти + розрахунки з кредиторами (за виключен- ням позик для працівників)

Показує здатність позичальника розраховуватись за своїми боргами. Значення - не менше 1,0. Необхідно мати на увазі: при розрахунках коефіцієнтів обов'язково виключаються з відповідних статей балансу знос основних засобів та нематеріальних активів, малоцінних і швидкозношуваних предметів. При здійснені оцінки кредитоспроможності та фінансової стабільності банки можуть використовувати інші показники: а) коефіцієнт інвестування, якщо він більше одиниці, це свідчить про достатність власних коштів. джерела власних коштів Кі= основні кошти та поза- оборотні активи

б) коефіцієнт покриття балансу дає змогу встановити, чи покривають ліквідні кошти суму короткострокових